Розмір тексту

У Полтаві презентували доповнену реальність у музеї Короленка

У музеї Короленка презентували доповнену реальність: переглянути і сфотографуватися із віртуальними моделями родини письменника можна у трьох локаціях

10 листопада у Полтавському літературно-меморіальному музеї Володимира Короленка презентували технологію «Доповнена реальність в музейному просторі». Проект реалізувала команда з чотирьох розробників, яким замовили розробку через львівський ФОП Світлани Попової — за 180 тис. грн.

Нагадаємо, відповідний договір Департамент культури, молоді та сім’ї Полтавської міськради підписав 12 серпня. Результатом роботи команди став додаток з AR-технологією. Завантажити його можна за QR-кодом біля каси музею. Поки що розробка доступна тільки в App Store (для приладів на системі iOS), але, за словами одного з розробників Володимира Колбаси, за тиждень її можна буде завантажити і на Play Market (для Android-систем). Наразі додаток проходить перевірку.

Після завантаження додатку треба навести камеру на один з трьох маркерів, що розташовані у різних кімнатах меморіального музею. В залежності від цього, користувачам буде доступно для перегляду три сцени взаємодії:

  • «Вітальня» — родина Короленка спілкується на суспільно-громадські теми;
  • «Їдальня» — покоївка приносить страви і ставить їх на стіл, сервірований старовинним посудом та проганяє муху;
  • «Робочий кабінет» — Короленко ремонтує взуття і спілкується з відвідувачами.

Гостям також доступна додаткова опція — фото з віртуальними моделями Володимира Короленка і членами його родини.

Володимир Колбаса також зазначив, що обов’язковою умовою для використання розробки власним приладом є наявність у гаджеті функції Lidar, яка дозволяє розпізнавати глибину. Якщо смартфон відвідувача або планшет не підтримує таку функцію, він може скористатися планшетом музею, який придбали в рамках договору з розробниками.

Як зазначають у Департаменті культури, технологія «Доповненої реальності» надає можливість вийти за рамки стаціонарного стану реального музейного простору, призводить до виникнення особливого комунікаційного середовища між музейним предметом і відвідувачем, значно посилюючи емоційну складову взаємодії.

— Ми думали, зокрема, про дітей як цільову аудиторію. Якщо перша сцена досить серйозна, вона розказує про роки революції і громадянської війни, яка була 100 років тому, то тут є і сцена з покоївкою. До неї прилітає муха, вона її ганяє. Ми хотіли, щоби, можливо, діти з чогось посміялися, — зазначив розробник Володимир Колбаса.

У міськраді додають, що це вже 4-й подібний проект, реалізований в музейних просторах Полтави. Так, у 2018 році у художньому музеї ім. М. Ярошенка «оживили» картину ХІХ століття Костянтина Маковського «Діти, що біжать від грози». У 2019 році у літературно-меморіальному музеї Панаса Мирного створили AR «У колі друзів: перший «з’їзд» української інтелігенції 1903 року». У 2020-му в музеї історії Полтавської битви запустили доповнену реальність «Штурм редутів». Дві останні розробки виконав Олег Голота — за 350 тис. грн.

Розробники додатку для музею Короленка поки не отримали виплат за свою роботу. За умовами договору, оплата має надійти упродовж 10 робочих днів.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему