Нові політичні проекти під парламентські вибори 2023 року — хто їх буде просувати на Полтавщині

Центр

Одразу після відставки Дмитра Разумкова з посади спікера парламенту експерти почали прогнозувати його подальше та самостійне плавання бурхливими хвилями української політики. Нещодавно в інтерв’ю телеканалу «Україна 24» Дмитро Разумков повідомив, що ідеологія його майбутньої партії будуватиметься на «розумному консерватизмі». Це буде партія, яка належатиме до центристського політичного сегменту.

На місцевому рівні підставити плече екс-спікеру може нинішній нардеп Костянтин Касай, обраний від «Слуги народу». Хоча у спілкуванні з «Полтавщиною» він уник прямої відповіді і сказав, що працював з Разумковим два з половиною роки, адже Дмитро очолював весь депутатський корпус. Також він порівняв себе із роніном. В середньовічній Японії — ронін — це декласований воїн, який втратив підтримку свого сюзерена. Втім, у нашому випадку, тимчасово втратив підтримку саме Разумков, але його вірні «роніни» незабаром себе проявлять.

Інша центристська партія — «Українська стратегія Гройсмана». Партію ще одного екс-спікера представлятиме колишній заступник голови ПОДА Роман Товстий. Про інші обличчя осередку поки не скажемо.

Можливо, ми будемо свідками й деякого пожвавлення партії «УДАР Віталія Кличка» (осередок очолює Костянтин Іщейкін). Лідеру цієї партії потрібно нагадати про себе, інакше він може назавжди піти у політичне небуття на рівні регіонів.

Центр з нахилом наліво

Також відомо, що нардеп двох скликань та нинішній голова фракції «Партії простих людей» Сергій Каплін готується очолити новий проект, який відповідав би «новітнім викликам та запитам виборців».

Це може бути або оновлена ОПЗЖ, або нова партія, побудована на підтримці Сергія Льовочкіна. Її лозунгами будуть припинення війни, взаємовигідна співпраця України з США, ЄС та РФ, підсилення соціального захисту населення, а також боротьба з бідністю.

На цьому фланзі може грати й партія «Наші» Євгенія Мураєва, однак поки на регіональному рівні активності цієї партії ми ще не бачили (якщо не враховувати великої кількості білбордів).

Щодо нових «правих», то усі потенційно прохідні не будуть новими.

Правий фланг та старі проекти

Тут лідером залишається «Європейська Солідарність». Партія 5-го президента має усі шанси на подолання прохідного бар’єру. «Слуга народу» також розраховує на своє відтворення у парламенті (можливо із певною партією-сателітом). Пропрезидентська партія ще шукає себе у політичних нішах (раніше заявлялося навіть, що це буде ліво-ліберальна партія). Однак наразі «ЄС» та «СН» по суті грають на одному електоральному полі, яке не є широким. Припустимо, що подальше існування «За Майбутнє» та «Батьківщини» є під питанням. На регіональному рівні можуть залишитися «Довіра» та «Рідне місто».

Спрогнозуємо, що у Центрі саме ліво-центристські партії (або навіть відверто ліві партії чи популістські) посилять своє представництво.

Тим більше, що за даними соціологічної агенції «Vox Populi Agency» (березень 2019 року), центристами вважають себе 25% українців, правими — 19%, лівими — 8%, а майже половина опитаних не можуть відповісти або взагалі не знають, про що мова.

Водночас за поглядами на роль держави в регулюванні економіки та особистих свобод, 73% опинилися в ліво-авторитарній частині політичного компасу.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»