Марина Гриньова: Cтворимо в університеті середовище перспективи

Вибори, що відбувалися в два тури навесні цього року, так і не визначили очільника університету: жоден із кандидатів на таку високу посаду не набрав потрібної кількості голосів. Хоча найбільше прихильників здобула декан природничого факультету, доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогічної майстерності та менеджменту імені І. А. Зязюна, член-кореспондент НАПН України Марина Гриньова.

Нині обов’язки ректора Полтавського педагогічного виконує перший проректор. А сам виш знову готується до виборів нового керівника. Цього разу кандидатів теж троє, однак можна відзначити послідовність лише Марини Гриньової, адже попередні її суперники — доктор педагогічних наук, професор Василь Фазан та доктор географічних наук, професор Сергій Шевчук — свої кандидатури не висунули. Тепер список кандидатів оновився іменами першого проректора ПНПУ Романа Сітарчука та завідувачки кафедри світової літератури Ольги Ніколенко.

Сказати, що вибори ректора Полтавського національного педагогічного університету відбуваються в складний час — не сказати нічого. І мається на увазі не пандемія, хоча на неї сьогодні легко списують проблеми, що накопичувалися роками. Від майбутнього керівника, без перебільшення, залежить, бути чи не бути академічному педагогічному вишу в Полтаві. І це не згущення фарб, а реалії української вищої школи, що перебуває в стадії реформування. Педагогічним вищим навчальним закладам складніше удвічі, адже від них залежить не тільки втілення Стратегії розвитку вищої освіти, нещодавно прийнятої урядом, а й успіх впровадження принципів Нової української школи. І з огляду на таку перспективу саме Марина Гриньова, яка компетентно й оригінально мислить, яка має багаторічний управлінський досвід, яка здатна змінюватися і розвиватися, відповідає тим запитам, що ставлять перед майбутнім ректором держава, освітянська спільнота, студентство.

— Моя передвиборча програма розроблена на основі аналізу сильних і слабких сторін університету, його можливостей і викликів, перспектив розвитку упродовж наступних 5 років, — говорить кандидат у ректори Полтавського педагогічного університету Марина Гриньова.

Полтавський педагогічний — це заклад, що плекає давні традиції, який пам’ятає видатних педагогів А. Макаренка, В. Сухомлинського, є одним із найзатребуваніших навчальних закладів області тощо. Втім, усі ці характеристики є лиш доповненням до реалій сьогодення, що вимагають від українських вишів насамперед здатності змінюватися, розвиватися, пристосовуватися до глобальних змін, відповідати викликам часу.

У ПНПУ необхідність змін усвідомлює кожен, вважає кандидатка на посаду ректора Марина Гриньова, але багато хто боїться їх.

— Така вже природа людини — опиратися новому, — пояснює Марина Вікторівна. — Та для мене найважливіше і, мабуть, найважче завдання — утримати людей, колектив. Я хочу, щоб кожен відчував повагу, щоб мав гідні умови для діяльності. Не в моїй натурі вимагати те, що людина не в змозі зробити, я шукаю в кожному перлину, у мене творчий підхід до роботи. Потрібно також дати можливість і для старту молодим. Головне — створити середовище перспективи.

Ці слова підкріплені багаторічним досвідом. Марина Гриньова 27 років очолює природничий факультет Полтавського педагогічного університету, який уже є середовищем перспективи, самореалізації та кар’єрного зростання, потужним освітньо-науковим осередком. Вона переконана, що така модель керівництва має бути перенесена на весь вищий навчальний заклад.

Педагог-новатор, Марина Гриньова може похвалитися своєю науковою школою «Саморегуляція успішної навчальної діяльності молоді», в межах якої захищено 66 кандидатських та 17 докторських дисертацій. Фотографії випускників школи прикрашають її кабінет. Однак ректор сучасного вишу передусім має бути не стільки науковцем, скільки талановитим управлінцем, скажете ви і будете праві. У 2012 році Марина Гриньова здобула Державну премію України в галузі науки і техніки за роботу «Реалізація стратегії інноваційного розвитку на основі новітніх алгоритмів управління». Крім того, в 2020 році закінчила з відзнакою державний заклад вищої освіти «Університет менеджменту освіти», а 2021-го стала магістром зі спеціальності менеджменту, закінчивши Полтавський університет економіки та торгівлі.

Сьогодні закладам вищої освіти надано автономію. Втім, незважаючи на закладені новим законом її основи, фактично ЗВО автономії не набули, стверджується в Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2021-23 рр. Цьому були й об’єктивні причини загальнодержавного масштабу, скажімо, відсутність стратегії соціально-економічного розвитку країни. Та все ж вищі заклади не скористалися своїми можливостями, особливо фінансовою автономією. На думку Марини Гриньової, так не повинно бути: університет має реалізовувати будь-які шанси на успішний розвиток.

У її планах — забезпечити розвиток системи багатоканального фінансування і збільшити його за рахунок позабюджетних коштів, а також міжнародних грантів і проєктів. А це, зі свого боку, певною мірою вплине і на державне фінансування. Яким чином? Тепер виші отримують гроші за результатами роботи. За формулою, впровадженою на початку 2020 року, 80% бюджету попереднього року університети отримують гарантовано, решту — залежно від показників: позиції у міжнародних рейтингах, залучених коштів від наукових замовлень та грантів, масштабу університету, рівня працевлаштування випускників.

— Полтавському педагогічному вкрай необхідне оновлення, це вимога часу, — говорить Марина Гриньова. — Неможливо навчати майбутніх педагогів, які підуть працювати в нову українську школу, на старому обладнанні. Це нонсенс! Тому передусім потрібно розробити стратегію розвитку, оновлення та модернізації матеріально-технічної бази університету. І особлива вимога нинішнього часу — розробити проєкти ощадного використання енергоресурсів та площ університету, впровадити технології відновної енергетики та енергозбереження, провести модернізацію і перебудову систем енергоспоживання та обслуговування всієї інфраструктури вишу.

Загалом передвиборча програма кандидата на посаду ректора Полтавського національного педагогічного університету Марини Гриньової містить сім стратегічних ліній, що охоплюють усі напрями діяльності вишу: кадрову політику, соціально-економічний розвиток, розвиток освіти і науки, інноваційної діяльності тощо. Це — системна і грунтовна праця, де враховано потреби не тільки освітнього закладу як такого, а й кожного члену колективу. І це не перебільшення, адже всі в університеті знають, наскільки відкритою до колег і студентів є Марина Вікторівна Гриньова. Двері її кабінету завжди відчинені для будь-кого. Таким же відкритим простором, на її думку, має бути й кабінет ректора.

А до студентів у Марини Гриньової особливе ставлення, вона вважає: все, що створюється в університеті, робиться заради них.

— Я вважаю за необхідне підтримувати талановитих, обдарованих студентів, заохочувати їх фінансово, заснувавши ректорську, іменні стипендії, преміювання.

Однак, окрім належних умов для навчання, майбутній ректор повинен дбати і про гідні умови їхнього проживання. Тому в програмі Марини Гриньової темі модернізації гуртожитків присвячено кілька позицій: від капітального ремонту до створення кімнат з високим рівнем комфорту. Це завдання суголосне із виконанням Державної програми з відновлення та розбудови мережі гуртожитків закладів вищої освіти, адже комфорт перебування студента у виші є невід’ємною складовою цілісного освітнього процесу.

Можливо, складеться враження, що кандидат на посаду ректора Марина Гриньова бере на себе непосильний тягар, але вона відчуває підтримку, що окрилює і додає сил.

— Я розумію, що реалізація моєї передвиборчої програми — справа не одного дня, — погоджується Марина Гриньова. — Але я покладаюся на колектив, відчуваю його підтримку. Можна досягнути, здавалося б, неможливого за умови скоординованої, злагодженої і кропіткої роботи всієї спільноти Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка.

Та й інакше ніяк. На кону — не посада ректора, а доля вищого навчального закладу Полтавщини.

Інна КРИЦЬКА