У полтавського священника Дедюхіна сплинув церковний «бан» на написання постів у соцмережах
Настоятель Свято-Миколаївського храму Олександр Дедюхін продовжив блогерську діяльність. У разі подальших скарг в єпархію на його тексти, Синод може заборонити йому священнослужіння.
Сьогодні відомий полтавський священник та депутат міськради Олександр Дедюхін повернувся до блогерської діяльності після того, як церква заборонила йому публікувати дописи в соцмережах. 7 вересня він опублікував перший пост після тримісячного «церковного бану».
1 червня Олександр Дедюхін опублікував у фейсбуці допис на тему абортів. Жінок, які відстоюють право самостійно розпоряджатися власним тілом, він назвав «недорозвинутими особистостями». Цей допис обурив частину людей, які висловилися у коментарях під дописом. Тоді священник опублікував другий пост, використавши фразу «Сучка не схоче — кобель не скоче». Цей пост ще більше підсилив скандал.
Церква відреагувала на допис свого підлеглого і наклала на священника санкції — два місяці він не мав права проводити богослужіння і три місяці писати у соцмережах.
19 серпня Олександр Дедюхін відновив проведення літургії. А сьогодні у нього сплинув термін заборони на написання постів в соцмережах. Своє повернення він анонсував наступним постом у Facebook та Telegram:
«Ну ось я і повернувся.
Перш за все хочу низько вклонитися та висловити слова неймовірної вдячності тим, хто виявив підтримку у своїх постах, по телефону, в месенджерах. Тим, хто особисто приходив та приїздив до храму іноді за сотні кілометрів, щоби обійняти, підставити плече у складних обставинах та порадіти разом зі мною. Парафіяни, ви неймовірні! Ось що я хочу вам сказати. Дякую і пишаюся справжніми християнами!
В той же час я дякую Господу Богу за гнобителів, гонителей, боягузів, тупих істеричок та інших хейтерів. Бо Святе Письмо каже: «раб не більший за господаря свого. Якщо Мене гнали, то гнатимуть і вас; якщо Мого слова дотримувались, будуть дотримуватись і вашого (Ін.15.20).
Ми не можемо бути більшими Христа, ми лише прагнемо богоподібності. Вдячність Богові наповнює людину радістю та непозбувною перемогою, котра є Царством Божим, що гряде у силі. Тому всяке неправдиве гоніння в цьому світі — це явлення богоподобія та актуалізація Царства Небесного.
В принципі, на цьому перший пост після тримісячного мовчання можна і закінчити, але, думаю, варто ще попередити тих, хто надалі ризикуватиме читати мої дописи.
Рано чи пізно я обов’язково скривджу ваші почуття. Будьте обережні. Почуття віруючих та невіруючих. Традиційні та нетрадиційні. Високі та низькі. Патріотичні та не дуже. Жінок та чоловіків. Тому що наші почуття та уявлення — це ідоли, котрі мають бути зруйновані. Вщент. Даби реальність перемогла видимість. Бо реальність — це Царство Ісуса Христа, явлене у силі, і воно перемагає почуття, ідолів та обмежену видимість матриці.
Отже, якщо ви не боїтеся бути видряпаним із ідолів свого хитинового панциря, то можете залишатися на цій сторінці, але попереджаю одразу: це боляче, хоча без цієї болі ви ніколи не навчитеся відчувати силу явленного Царства.
До речі, тих, хто бажає зберігати свій затишний та затхлий мірок, я жодним чином не засуджую. Хіба я можу обмежувати свободу обмеження звивин і заборонити ходити по колу та граблям за якими-небудь Івановими, Арестовичами, Яровими чи Г+Г? Жодним чином. Але такі не наслідують Царства Господа, поки ходять по колу у власних міазмах. Я справді таких не засуджую, але з ними категорично не цікаво. Так само я хочу, щоби всі інші, хто не розуміє мого великого джихаду, ішли своїм шляхом якщо здатні. Немає жодного сенсу говорити мені на моїй території, що «Дедюхін став не торт». Право бути «не тортом» дароване мені Ісусом Христом. І не віруючим в дурниці зазіхати на насліддя Бога.
Отже, повертаюся, сповнений вдячності, нагадую, що мій Цар — Ісус Христос, моя країна — Україна в перспективі Царства Небесного, мій Президент — Петро Порошенко.
Бог і Україна понад усе.
І дуже прошу залишити під цим постом хоч якийсь плюсик, якщо бачите його. Ну, а хто не радий моєму поверненню, може поставити мінус)»
«Полтавщина» поспілкувалася зі священником і розпитала його про плани щодо подальшої діяльності у соцмережах.
— Ви продовжите свою проповідницьку діяльність в соцмережах?
— Так.
— А якщо ваші пости знову зачеплять почуття людей і вони поскаржаться у єпархію?
— Я не знаю, звертайтеся до архієпископа Федора, хай він пояснює.
— Вся ця історія не вплине на ваш стиль письма? Якщо раніше він був агресивним, то тепер стане обачнішим?
— Ну це треба мене читати. Час покаже.
Раніше, архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір, пояснив, що буде в разі подальших скарг на священника:
— Після спливу терміну заборони він може писати пости, але якщо до нього і далі будуть зауваження і звинувачення, то тоді покарання буде жорсткіше, тоді буде взагалі заборона священнослужіння. Справу можуть передати в Синод, який є вищим органом влади й може приймати дуже серйозні рішення стосовно священнослужителів.
Довідково. Олександр Дедюхін — настоятель Свято-Миколаївського храму Полтави, що у Першотравневому провулку. Священник став відомим завдяки своїм дописам у Facebook та інколи ексцентричній поведінці. Його висловлювання з приводу тих чи інших тем часто на межі образ. Такий нестандартний стиль проповідування знайшов прихильність великої аудиторії. Священник має 33 тисячі підписників у Facebook та 2,7 тисячі в Telegram. Дедюхін активно підтримує політику колишнього президента Петра Порошенка. Своїми дописами він привернув до себе увагу, потрапив до команди 5-го президента та став депутатом Полтавської міськради від партії «ЄС».
, «Полтавщина»