Розмір тексту

Середня платіжка у 6000 грн: гендиректор Полтаватеплоенерго пояснив ризики чинного договору з Нафтогазом

Гендиректор «Полтаватеплоенерго» Олександр Олексенко пояснив, що слід очікувати споживачам протягом опалювального сезону 2021-2022 років. Підприємство буде змушене або припинити діяльність, або суттєво підвищити тарифи. Це вирішуватимуть депутати облради

Рекордні ціни на газ, зафіксовані у липні, почали зростати ще на початку року, слідуючи динаміці на європейських ринках. Це очікувано, адже контракти на оптові поставки природного газу в Україні часто прив’язують до котирувань європейських хабів.

Газ — основна складова тарифу на централізоване гаряче водопостачання та опалення. Відповідно нам слід очікувати й на суттєва зростання ціни на тепло. З огляду на песимістичні прогнози «Полтавщина» з’ясувала думку генерального директора «Полтаватеплоенерго», депутата Полтавської облради Олександра Олексенка. Чому тарифи зростуть невідворотно? І чого слід очікувати населенню?

Контракт під «дулом пістолета»

У червні ми з НАКом підписали договір на 3 роки. Як то кажуть, підписали під дулом пістолета: або наші споживачі залишаються без гарячої води або ми підписуємо то, що нам нав’язали.

Цей договір носить характер махрового монополізму з державними можливостями. З абсолютно дискримінаційними положеннями:

  1. Передоплата. Ми від споживачів збираємо гроші за фактом надання послуги (+10 днів). А НАК зажадав від нас 50% в місяць споживання, що по суті для нас є передоплата. А також оплатити різницю до 20-го числа наступного місяця.
  2. Необхідність банківської гарантії. Це коштує грошей. Місячний обсяг споживання — це десь 150-160 млн грн. Все це буде включено в тариф.
  3. Вимога, яка дозволяє НАКу в будь-який час списувати гроші з наших рахунків. А знаючи НАК, що вони люблять міняти умови договору під час гри, то ми ризикуємо у будь-який момент залишитися без зарплат, без податків, без поточних платежів.
  4. 10% штраф від обсягу місячного споживання, якщо ми не доплатили хоч якусь суму. Якщо, наприклад, обсяг місячного споживання у нас 150 млн, то якщо ми не доплатили, наприклад, мільйон, то все одно штраф 10% від 150 млн.
  5. Пряма заборона на роботу з іншими постачальниками.
  6. Оголошення форс-мажору в будь-який момент.
  7. Фіксований обсяг газу, який вони свідомо занизили. Поясню. У цьому договорі весь обсяг газу вони розбили на дві складові: фіксований обсяг № 1 (обсяг газу, який спожило населення за останні 3 роки). Вони виставляють його за фіксованою ціною — 7,42 грн за куб. Інший обсяг — вже не фіксований, ціна виставляється за методикою «Амстердам+». Це з прив’язкою до вартості газу на хабі TTF в Нідерландах.

Ми пам’ятаємо, що дві зими були теплі. Тому споживання було менше. Ми порахували, що НАК занизив обсяг споживання на 12%. Відповідно ціна 7,42 грн — це не для нас. Ми будемо виходити за рамки «пільгових» об’ємів і брати дорогий газ, за ​​ціною «Амстердам+», а це призведе до додаткового зростання тарифів.

За неофіційною інформацією, НАК сплачує ренту за видобуток від ціни «Амстердам+». Це десь 5-6 грн рента. Плюс — вартість підйому газу 2,70 грн. Виходимо на ціну 8-8,50 грн — це собівартість газу для НАКу. А за договором він зобов’язався продавати по 7,42. Тому вони пролобіювали через Нацкомісію автоматичний перехід підприємств теплоенерго на ПОН (Постачальника останньої надії), яким виступає сам НАК. А там ціна у ПОНу — «Амстердам+». На серпень — це 11 грн з хвостиком (восени буде ще більше). І тоді у нас варіантів рівно два: або ми припиняємо опалення або підвищуємо тарифи більше, ніж на 100%.

Олександр Олексенко Олександр Олексенко

Обласна рада має погодити теплоенерго або ринковий тариф, або визначити суму компенсації підприємству

Така політика монополіста дуже боляче вдарить по кишені споживача. Якщо взяти приклад двокімнатної квартири, то платіжка була 2500 грн. З урахуванням реалій та перспектив, ми можемо очікувати щомісячну платіжку для населення в 6000 грн. І це тільки для того, щоб забезпечити сите життя «Нафтогазу» і мільйонні премії для його керівництва.

Друга сторона питання — платежі населення. Влітку ми трохи поліпшуємо цей показник, зараз виходимо на 92% розрахунків із нами. Тут формула проста — чим більше тариф, тим менше платежів. А у нас відповідно менше оборотних коштів. Тому ми на 90% будемо працювати на НАК, а з урахуванням недобору платежів, ми обережно можемо розраховувати на те, що залишок піде на електроенергію, зарплату, воду, а на реконструкцію і модернізацію залишаться копійки. В контексті цього хочу подякувати обласній раді за надання хоч невеликої, але допомоги — 10 млн грн. Без таких підтримок ми будемо тільки латати дірки. А наше завдання мінімізувати собівартість, зменшити споживання газу, підвищити якість послуг — все це зменшить тариф.

Після таких нерадісних прогнозів нагадаю, що у липні НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) передала повноваження з регулювання діяльності підприємств теплокомуненерго органам місцевого самоврядування. У нашому випадку — це на рівень обласної ради.

На прикладі «Лубнитеплоенерго» в обласної ради є такий досвід. Як це працює? Ми подаємо економічно обґрунтовані тарифи. Депутатська комісія та апарат облради перевіряють їх на відповідність методики розрахунків від Кабміну та перевіряють їх економічну складову. Після цього проект рішення виноситься на розгляд комісії, яка потім рекомендує або не рекомендує виносити це на сесію облради.

У депутатів два шляхи: погодити економічно обґрунтовані тарифи і тоді облрада нічого не буде нам компенсувати. Другий шлях — зважити на те, що населення може не «потягнути» тарифи. Тоді потрібно встановити тарифи менше від необхідного рівня. А різницю компенсувати нам з обласного бюджету. Наприклад, наразі ми маємо тарифи, які покривають 40% собівартості. Річний збиток підприємства — 360 млн грн. Обласна рада може вирішити, щоб тарифи хоча б перекривали нам 50-70% собівартості.

Наведу приклади. У червні Чернівецька міськрада підвищила тариф на тепло на 70%. У липні влада Рівного підвищила тариф на 25%. У липні «Київтеплоенерго» вирішило, що з 1 жовтня ціна 1 гігакалорії тепла може скласти від 2151,77 до 2433,90 грн (без ПДВ).

Хоча, звичайно, це не є відповідальністю місцевих рад. Це питання до центральної влади, яка дозволяє монополісту укладати з підприємствами ТКЕ такі договори, які закладають акції протести вже восени та взимку.

Висновки

У новому опалювальному сезоні в платіжках за тепло українці побачать аномально високі тарифи на опалення та гарячу воду. Нічого не зміниться, якщо НАК «Нафтогаз» не змінить умови закупівлі газу та механізми накладання штрафних санкцій на підприємства теплопостачання. По суті державний монополіст розглядає підприємства ТКЕ, як певні «дійні корови», яких за будь-яких умов прогодує наше «заможне» населення.

І якщо «Нафтогаз» вдається до системи кабальних договорів, то не варто говорити про якійсь ринкові виходи із ситуації. У січні на хвилі протестів населення Президент та Кабмін анонсували державне регулювання ціни на газ. Не будемо аналізувати, що з того вийшло, однак це свідчить про те, що у критичній ситуації державні органи хочуть і можуть впливати на ситуацію.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»

Матеріали по темі:

Останні новини

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему