У Більську почали будівництво 2-поверхової будівлі музею скіфської доби

На Полтавщині почали створення унікального музею скіфської доби «Історико-культурний заповідник «Більськ». Наразі підрядник закінчив демонтажні роботи і почав готувати до укріплення стіни та фундамент. Про це повідомила прес-служба Полтавської ОДА.

Розкопки у Більському городищі стартували ще на початку XX століття. «Історико-культурний заповідник «Більськ» як комунальна установа Полтавської облради існує з 2005 року і зареєстрована вона у Котельві. Наразі фонди Більського заповідника вже налічують десятки тисяч унікальних знахідок, які поки зберігаються та виставляються у Краєзнавчому музеї. Це предмети античного імпорту, рогове блюдо, феноменальні шкіряні вироби, золоті прикраси тощо.

Щоби привернути більшу увагу, сконцентрувати ресурси у Більську й облаштувати науково-дослідний центр, вирішили збудувати приміщення музею Більського городища — історичної пам’ятки скіфської доби на півночі області. Усі знахідки планують представити у ньому на загал.

У серпні 2018 року Департамент будівництва, МіА та ЖКГ замовив проект реконструкції нежитлового приміщення колишнього дитсадка у Більську (який там так і не запустився) під музей заповідника «Більськ». Розробку провела київська «Майстерня архітектора Івана Бикова» — за 1,2 млн грн.

Коли проект врешті остаточно узгодили, Департамент будівництва провів тендер і на самі роботи. У результаті, у січні цього року, договір на 27,3 млн грн уклали із ТОВ «Будімперія 2017». Керівника підприємства Олексія Лисенка зараз судять за привласнення бюджетних коштів, виділених на ремонт даху ПТУ у Миргороді.

У 2021 році на реконструкцію під музей планують витратити 12 млн грн, з яких: 10 млн грн від ДФРР, 2 млн грн — кошти області. Загальна кошторисна вартість становить 32,6 млн грн. Решту 4,1 млн грн закладають на підключення комунікацій та допоміжні технічні конструкції.

Це має бути 2-поверхова будівля у східній стилістиці, з сучасним баченням. Її стилізують під мистецтво східних народів, до яких належали скіфи — аби кожен, під’їжджаючи до будівлі розумів, що це музей Більського городища. Вона матиме великі вікна, різьблені декоративні елементи з металу та ліпнину, а фасад буде вкритий керамогранітною плиткою.

Загалом реконструкція під приміщення музею передбачає:

• підсилення фундаментів та несучих конструкцій будівлі;
• перепланування внутрішнього простору;
• внутрішнє та зовнішнє оздоблення з утепленням;
• влаштування зовнішніх та внутрішніх інженерних мереж з водопостачання, каналізації, електропостачання, освітлення, опалення, вентиляції, кондиціювання;
• облаштування благоустрою території.

Також у межах проекту буде створено та побудовано дизель-електростанцію, артезіанську свердловину, відкритий автомобільний паркінг, зони кемпінгу, «Містечко майстрів», «Скіфські атракціони», декоративний курган, скульптури в скіфській тематиці, паркан і альтанку. Також передбачено створення безбар’єрного середовища для маломобільних груп населення.

Окрім того, у закладі будуть реставраційна, бібліотека, архів, де працюватимуть науковці, та спеціальні кімнати для зберігання знахідок — фондосховища, золота комора. Відкрити музей планують у 2022 році.

У Полтавській ОДА вказують, що «Будімперія 2017» приступила до виконання реконструкції у квітні. На сьогодні, повністю виконали демонтаж і розпочали підготовку до укріплення фундаменту і стін.

Довідково. Більське городище — городище скіфського часу (кінець VIII — початок III століть до нашої ери), розташоване на височині в межиріччі річки Ворскли та правої притоки Псла річки Суха Грунь в районі села Більськ Полтавського району Полтавської області та села Куземин Охтирського району Сумської області.

Городище складається з трьох укріплених поселень (Куземинське, Західне Більське і Східне Більське укріплення), об’єднаних однією фортечною стіною (Велике Більське городище). Загальна площа городища 4400 га. Для порівняння площа Вавилону — 900 га, він майже в 5 разів менший. Довжина валів — 33 833 метрів. Низка дослідників ототожнює його з літописним містом Гелоном, який згадує у своїх творах давньогрецький історик Геродот.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»