800 тис. грн на вітер: щоб замінити вікна у під’їздах управління ЖКГ замовляє коштовний енергоаудит усього будинку

27-28 травня та 3 червня управління ЖКГ Полтавського міськвиконкому уклало 25 договорів на енергосертифікати для 24 багатоквартирних будинків та 1 гуртожитку. Загальна сума послуг оцінюється у 811,3 тис. грн, які отримає один ФОП — Андрієнко Тетяна Григорівна. Про це «Полтавщині» стало відомо з порталу Prozorro.

Судячи з опублікованих документів, аналіз енергоефективності проводитимуть для будинків, більшість з яких перебувають у власності їхніх мешканців. Та серед них є і ті, де вже створені ОСББ, а також — гуртожиток.

Адреса	Ціна, грн
вул. 23 Вересня, 1	33 104
вул. 23 Вересня, 3*	33 104
вул. 23 Вересня, 11	33 104
вул. 23 Вересня, 13	33 104
вул. 23 Вересня, 19*	33 104
вул. Алмазна, 1а	33 104
вул. Алмазна, 2	33 104
вул. Алмазна, 3	33 104
вул. Алмазна, 12*	30 612
вул. Анатолія Кукоби, 4	33 104
вул. Баленка, 7	33 104
вул. Великотирнівська, 10/61	36 821
вул. Великотирнівська, 8	33 104
вул. Героїв Сталінграда, 10, к.1, п.6	38 891
вул. Миру, 2	33 104
вул. Небесної Сотні, 85	33 104
вул. Небесної Сотні, 87	33 104
вул. Панянка, 38	36 821
вул. Ціолковського, 53**	27 000
вул. Шведська, 12а	27 582
вул. Шведська, 14	27 582
вул. Шведська, 18	29 816
вул. Шведська, 20а	29 816
вул. Шведська, 22	29 816
пров. Ломаний, 36	33 104
Разом	811 317

* — будинки з ОСББ, ** - гуртожиток

У кожному договорі прописано, що енергоаудитор має визначити рівень енергетичної ефективності відповідної будівлі та виготовити енергетичний сертифікат для неї. Також вказано, що це потрібно для розробки проекту з капремонту сходових клітин, вікон і дверей у під’їздах багатоповерхівок, а також перекриття, підлоги та душових кімнат, заміни трубопроводів — у гуртожитку.

Заступник начальника управління ЖКГ Полтави Костянтин Малько пояснив, що кожен енергосертифікат буде виготовлений для усього будинку, а от бюджетним коштом планують ремонтувати лише під’їзди та душові (у випадку гуртожитку на Ціолковського).

Хто така Тетяна Андрієнко

За даними Мін’юсту, 55-річна Тетяна Андрієнко зареєструвала ФОП у 2013 році та наразі має дозвіл на діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту, консультування з питань оподаткування, на неспеціалізовану оптову торгівлю, консультування з питань комерційної діяльності й керування, дослідження кон’юнктури ринку та виявлення громадської думки, діяльність у сфері архітектури, інжинірингу, геології та геодезії, технічне консультування в цих сферах.

Перші бюджетні замовлення підприємниця почала отримувати у 2020 році. Серед контрактів були енергосертифікати для школи в Оржиці, ліцею в Чорнухах, школи в селі під Миргородом, а також проекти капремонту і реконструкції будівель і дахів на Оржиччині та в Чорнухах. Без врахування нових договорів з УЖКГ, у Тетяни Андрієнко загалом було 7 замовлень на 320,6 тис. грн.

Та це не все. З даних НАЗК та інших відкритих джерел стало відомо, що вона є матір’ю Дениса Андрієнка, який зараз обіймає посаду заступника начальника Зіньківського відділення поліції ГУНП в Полтавській області. А ще, окрім ФОПа, Тетяна Андрієнко володіє половиною ПП «Енергоконсалтингова компанія «Айтікон», створеного у 2014 році. Директором та другим співвласником цього підприємства є Олексій Верба.

Тетяна Андрієнко та Олексій Верба є засновниками ПП «Айтікон»

За інформацією власних джерел «Полтавщини», Олексій Верба — навчався разом із чинним заступником міського голови з питань ЖКГ Євгеном Ричкою. Обидва вивчали у ПолтНТУ (нині НУ «Полтавська політехніка») спеціальність «Теплогазопостачання та вентиляція».

І саме Верба, а не Андрієнко є сертифікованим енергоаудитором, який і має право проводити аналіз енергоефективності й видавати енергосертифікати. Припускаємо, що саме він і виконуватиме замовлення УЖКГ.

Відповідно до бази Держагентства з енергоефективності та енергозбереження України, Олексій Верба уже виготовив подібні сертифікати для будівлі Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичному центру МВС України, що у пров. Рибальському, 8, житлового будинку на вул. Гетьмана, 3, а також ще не менше 12-ти будівель у районах області та інших регіонах України.

Енергосертифікат будівлі НДЕКЦ авторства Олексія Верби

Окрім того, Тетяна Андрієнко є ще й співзасновницею ПП «Діло-2007». Директором та другим власником є Валентин Шрамко. У 2012 році інший підприємець намагався повернути собі частину приміщення, яке ці двоє обіцяли викупити, а натомість нібито хитрістю забрали. Та суд виніс рішення не на користь позивача.

Так, з даних реєстру судових рішень, директор компанії зі схожою назвою — ПП «Діло-76», Олег Година, намагався визнати недійсним договір дарування частини приміщення Андрієнко та Шрамку, які працювали у нього. У позові він заявив, що у 2008 році ці двоє запропонували придбати у нього 29/100 приміщення на вул. Ціолковського, 4. Але, щоби зекономити на сплаті податків, вони вмовили його не укладати договір купівлі-продажу, а підписати договір дарування. Оскільки Година був зі Шрамком та Андрієнко у дружніх стосунках, то повірив, що вони виконають обіцянку та заплатять 250 тис. грн за подаровану частину площі.

На суді він розповів, що цього не сталося. Ба більше — вони нібито зламали його сейф і забрали звідти документи підприємства та 200 тис. грн. Щодо викрадення була заведена кримінальна справа, судячи з якої там був задіяний і Вадим Андрієнко — чоловік Тетяни Андрієнко. У 2010 році провадження передали до суду, але той повернув матеріали на повторне розслідування.

Покарання тоді так ніхто і не отримав, але у 2013-му Олег Година намагався хоча би повернути «подаровану» нерухомість. Однак і тут його спіткала невдача. Октябрський райсуд не знайшов підстав для розірвання договору дарування, а тому відмовив у позові.

Навіщо виготовляти енергосертифікати

За визначенням Мінрегіонбуду, енергетичний аудит — це експертиза будівлі, яку проводить спеціалізований фахівець з енергетичного аудиту. Її мета — з’ясувати технічний стан будинку та ефективність споживання енергії.

Закон «Про енергозбереження» передбачає, що енергетичний аудит потрібен для визначення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та розроблення рекомендацій щодо її поліпшення. Іншими словами, енергоаудит проводять, щоби з’ясувати, наскільки багато енергії у будинку витрачається зайве, де саме знаходяться прогалини та як знизити витрати.

Зазвичай результатом проведеного аудиту є видача сертифікату енергетичної ефективності. Це законний документ, у якому зазначено показники та клас енергетичної ефективності будівлі, наведено сформовані рекомендації щодо її підвищення, а також інші відомості щодо будівлі, її відокремлених частин, для яких була проведена сертифікація.

Зазвичай, говорячи про енергоаудит, увага переважно приділяється опаленню будинків. У більшості випадків, мінімізувати енерговитрати на обігрів можна, використавши сучасні мінеральні утеплювачі та фасадні теплоізоляційні системи, віконні системи з високими теплозахисними властивостями, оптимізуючи режими роботи систем оповіщення тощо.

Наразі закон передбачає дві форми енергоаудиту: добровільну та обов’язкову. У цьому матеріалі ми не будемо багато про це розповідати. Краще акцентуємо на тому, що у законі прописані чотири випадки, у яких проведення енергоаудиту є обов’язковим:

• об’єкти будівництва (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту), що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;
• будівлі держвласності з опалюваною площею понад 250 м², які часто відвідують громадяни й у всіх приміщеннях яких розташовані органи державної влади;
• будівлі з опалюваною площею понад 250 м², у всіх приміщеннях яких розташовані органи місцевого самоврядування (у разі здійснення ними термомодернізації таких будівель);
• будівлі, в яких здійснюється термомодернізація, на яку надається держпідтримка та яка має наслідком досягнення класу енергетичної ефективності будівлі не нижче мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівлі.

Може здатися, що багатоповерхівки з нашого переліку підпадають хоча би під один з пунктів цього списку (капремонт), але це не так. Як пояснив «Полтавщині» енергоаудитор, директор КП «Полтавська обласна агенція з енергоефективності», кандидат технічних наук Олексій Северин, більшість житлових будинків не підлягають обов’язковій сертифікації. Виключенням є ті випадки, коли такий будинок повністю належить до бюджетної сфери, або якщо він отримує фінансування з фонду енергоефективності.

Також Олексій Северин припустив, що такими діями управління ЖКГ могло би намагатися «заховати» дотацію з місцевого бюджету для ОСББ, які хотіли зробити своє житло більш енергоефективним, однак у списку з 25-ти будинків лише у 3-х створені такі об’єднання.

Втім, Олексій Северин та доктор технічних наук, експерт з питань ЖКГ ГО «Аналітичний центр ЗМІСТ» Володимир Семко сходяться на тому, що формально посадовці виконкому нічого поганого не роблять. Енергосертифікація, сама по собі — корисна справа і такий документ мешканці можуть використати надалі, якщо задумають, наприклад, самостійно утеплити будинок. Та практичної користі від таких сертифікатів конкретно у цьому випадку не буде.

— В кінці сертифікату енергетичної ефективності пишуться рекомендації, які мають виконуватися комплексно. Але якщо ремонтуватимуться виключно під’їзди, це ніяк не допоможе будинку. Якщо подивитися приклади таких документів загалом в Україні, то там майже не буде формулювання «ремонт під’їзду», — пояснив Олексій Северин, додавши, що з такою припискою енергоаудитор ризикує своєю ліцензією.

Олексій Северин

Окрім того, і Володимир Семко й Олексій Северин вважають, що ціна у 27-39 тис. грн за енергосертифікат у Полтаві, на сьогодні, завищена. На їхню думку, такі послуги, в середньому, зараз можуть коштувати близько 20 тис. грн. Тим паче, що 25 сертифікатів «оптом» замовляють одному ФОПу.

Фахівці пояснюють таке ціноутворення тим, що наразі створено вже багато подібних документів, тому є достатньо прикладів, на які можна спиратися. В аудиторів уже є досвід і виготовлені сертифікати, тому про «унікальність» роботи мова не йде.

Олексій Северин також вважає, що якби УЖКГ не «дробило» замовлення на окремі договори, а провело тендер, то знайшлася б значна кількість фахівців, які виконають аудит одного будинку за 8-12 тис. грн — тобто з економію у півмільйона гривень.

Таким чином, вже можна говорити про те, що управління ЖКГ планує витратити 800 тис. грн, не маючи на те особливої потреби — просто тому, що може. І такі витрати на фоні тотальної нестачі коштів на ремонти, які давно розпочалися, але не були закінчені, скорочення фінансування і відмова від попередніх планів, виглядають, як мінімум, дивно.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»