Обережно, кліщі! Покрокова інструкція

Як діяти, щоб травневі свята не закінчились для вас хворобою Лайма (кліщовим бореліозом), яка може вражати шкіру, суглоби, серце, нервову систему та навіть привести до інвалідності. Про те, чим небезпечний контакт із кліщами, і що робити, якщо це сталося, розповіли фахівці Полтавського державного аграрного університету.

Збудники цього хвороби Лайма, бактерії роду Borrelia, потрапляють в організм людини від інфікованого кліща. Першою ознакою бореліозу є поява на шкірі на місці укусу рожевої плями, що поступово збільшується у розмірах і набуває форми кільця з яскраво-червоними краями. Це так звана кільцеподібна мігруюча еритема. Її можуть супроводжувати лихоманка, головний біль, біль у кістках, суглобах та м’язах. У кращому випадку через 2-3 тижні настає одужання, однак відсутність яскравої симптоматики не завжди означає, що хвороба відступила: вона може перейти в хронічну форму, що загрожує серйозними наслідками для здоров’я. Тому важливо своєчасно визначити зараження, адже прийом антибактеріальних препаратів є найбільш ефективним у перші три доби після контакту з кліщем.

Що робити, якщо стався контакт із кліщем

Крок перший — якнайшвидше витягніть кліща. Краще робити це у травмпункті. Якщо ж дістатися до медзакладу складно, візьміть кліща пінцетом якомога ближче до хоботка та акуратно потягніть вгору, обертаючи його навколо своєї осі. Місце укусу обов’язково продезінфікуйте, а витягнутого кліща помістіть в невелику ємність, яка щільно закривається. Ні, не для колекції, а для визначення, чи є він носієм збудника кліщового бореліозу.

Крок другий — відправте кліща на лабораторне дослідження. Там мають провести ПЛР-дослідження кліща на збудників чотирьох не менш небезпечних інфекцій, що є найбільш розповсюдженими в Україні: бореліозу або хвороби Лайма, гранулоцитарного анаплазмозу, моноцитарного ерліхіозу та кліщового енцефаліту. Це потрібно, щоби вчасно почати правильне лікування.

Негативна відповідь у більшості випадків означає неможливість захворювання в подальшому, однак бажано протягом деякого часу спостерігати за своїм станом та при найменшій підозрі на його погіршення звертатися за медичною допомогою.

Якщо ж ви отримали позитивний результат ПЛР-тесту, тобто піддослідний кліщ виявився носієм одного з вищезгаданих збудників, до медичного закладу звертайтесь одразу ж. Це ваш надважливий третій крок — вчасно почати лікування. Збудники кліщового бореліозу дуже чутливі до антибіотиків. Антибактеріальна терапія показана на будь-якій стадії хвороби, але її успіх багато в чому залежить від правильної оцінки періоду захворювання. А для цього існують тести на антитіла.

Крок четвертий. Через три тижні після контакту з кліщем, або у будь-який час при появі симптомів, характерних для хвороби Лайма, зробіть обстеження на виявлення антитіл, специфічних до бореліозу. Спочатку ІФА-тест на наявність імуноглобулінів M і G до борелій. А якщо його результат буде позитивним або сумнівним — дослідження сироватки крові методом імуноблоту, що дозволяє провести диференційоване визначення антитіл до окремих антигенів борелій. Такий двоступеневий підхід є «золотим стандартом» лабораторного підтвердження діагнозу Лайм-бореліозу.

Проінформований — значить озброєний. В попереджені кліщових інфекцій це теж працює.

За матеріалами Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України