Полтавський центр реабілітації дітей не закриють, але приєднають до Гадяцького дитячого будинку
Дитячий будинок у Полтаві критикували за «мертві душі», побої, зґвалтування дітей, високу зарплату керівника і випадки утримання іноземців. Депутати вирішили не закривати заклад, але зробити із нього філію Гадяцького дитячого будинку.
23 лютого відбулося засідання сесії Полтавської облради. Серед іншого, депутати розглянули питання реорганізації комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей». Мова йде про дитячий притулок на вулиці Халтуріна, 5, який колись мав назву «Любисток». Його вирішили приєднати до Гадяцького дитячого будинку.
Рішення було продиктовано постійними скандалами, які трапляються у цьому Центрі. Так, у 2020 році у там двоє підлітків побили та душили 7-річного Богдана Савченка. Згодом до лікарні потрапили четверо вихованців з діагнозом «отруєння». Останньою краплею став випадок у грудні, коли 13-річний хлопчик вихованець закладу зґвалтував 5-річну дівчинку, коли перебував у лікарні.
Спочатку депутати хотіли взагалі закрити заклад у Полтаві, звільнити персонал, а дітей перевести в Гадяч. Там сформований колектив педагогів, велика територія, спортивні майданчики. За словами депутатів, у Гадячі кращі умови, ніж в Полтаві. Депутати сформували відповідну комісію, щоби провести реорганізацію установи.
У зв’язку із таким рішенням працівники дитячого будинку почали писати звернення в облраду із проханням не закривати заклад. Депутати фракції «За майбутнє» підхопили цю тему, і виступили проти закриття притулку у Полтві. Зокрема, про це говорила заступниця міського голови Кременчука, депутатка Полтавської облради Ольга Усанова. Почали ширитися чутки, що на місці дитячого будинку, хочуть звести багатоповерхівку.
Між депутатами, які хотіли закрити заклад, і тими, що воліли залишити його працювати, знайшовся компроміс. На сесію винесли проект рішення, за яким полтавський центр має стати філією Гадяцького дитячого будинку.
Олександр Алексюк
Депутат партії «ОПЗЖ» Олександр Алексюк виступив проти роботи закладу у Полтаві взагалі. Свою позицію він аргументував наступними словами:
— Я вважаю, що всі діти повинні переїхати до Гадяча. Не приведи Боже, щоб на місці побитого до напівсмерті 7-річного Богданчика, і на місці зґвалтованої 5-річної дитини були б ваші діти. Чи розглядали б ми питання, як добратися до Гадяча, як врятувати колектив? Є група депутатів, для яких це питання на першому місці, а не діти. Враховуючи, що Кременчук — найвіддаленіша точка від Гадяча, хочу нагадати, що кожен день із Кременчука у Гадяч відправляється маршрутка.
Про яких батьків іде мова? Про алкоголіків, наркоманів, чиї діти потрапили в центр? Діти, які ходили по селу і їх підгодовували селяни? Це про цих батьків йде мова? Та подалі від таких батьків дітей треба ховати.
Щодо будівництва будинку — це маячня. В нас черга стоїть до цієї будівлі. І управління туризму і департамент соціального розвитку. Є багато охочих структур, які там можуть розміститися.
Про порятунок колективу. Якщо не враховувати працівників кухні, і не враховувати дівчат, які останнім часом прийшли, ми маємо кістяк колективу, який багато років працює у цьому центрі. Це ті люди, які бачили або прикривали всі ці випадки зґвалтування, побиття по-звірячому. Вони це знали, але мовчали. Тому що це не їх діти, а чужих воно якось і не стосується.
Це той колектив який отримав за результатами роботи у 2020 році премію від 6 до 22 тисяч гривень. І про цей колектив ми розмовляємо далі? Цей той колектив, у якому після перевірки знайшлося два «підсніжники» (оформлені, але не працюючі у закладі люди, — ред.) Один «працював» 4 місяці, його в обличчя бачив тільки директор Валентин Гавриленко. Інший 12 років, отримував зарплатню і премію. Прошу прокурора області на це звернути увагу. Все замовчувалося і ніхто цього не бачив.
До мене потрапили документи по чотирьох громадянах Бангладешу, які у 2018 році потрапили у Полтавський центр реабілітації на Халтуріна, 5. Чотири молодих хлопці від 16 до 20 років. Жодних документів ні в кого не було. Всі дані розписані з їх слів. Хто їх лобіював, як вони туди потрапили? За скільки вони туди попали? 6 місяців ці 4 балбеси сиділи із дітьми й отримували п’ятиразове харчування. І тільки в лютому 2019 року їх відтіль випроводили. Я одразу розписав доповідну, розповів це на комісії, виступав на цій трибуні, і результат — нуль.
Це безкарність, яка тягнеться багато років. Недавно знайшов ще два «підсніжки», які жодного разу не були в Центрі, але отримали за місяць зарплатню і 8 тисяч гривень премії. Безкарність до цього призводить. Весь цей час б’ють дітей, кого ми там виховуємо? Ми виховуємо вовчат, які потім пройдуть через тюрму, які будуть потім різати й вбивати. Вони так виховані, і це уже не їх проблема, ми їх так виховали.
Олексій Чепурко
Заступник голови Полтавської обласної ради Олексій Чепурко розповів про суть проекту рішення:
— Проект рішення компромісний. Рішення, яке дозволить нам зберегти можливість продовження роботи закладу у Полтаві й покращити умови перебування дітей, коли ми їх привеземо до Гадяча. Що стосується відповідальності, якщо в Гадячі буде поганий керівник, буде безвідповідально відноситися до своїх посадових обов’язків, там будуть такі самі проблеми. Тільки різниця в тому, що у Полтаві їх простіше виявити. Подальші всі кроки повинні проходити під нашим контролем. Тому наша робоча група продовжує роботу. Ми будемо з мешканцями із Бангладешу розбиратися. Сьогодні прокурор пообіцяв, що протягом тижня надасть інформацію, що з цими справами.
Нам все-таки вдалося звільнити директора, який був на лікарняному. Він вдало виходив із лікарняного, підписував премії й вдало зникав. Що стосується всіх тих «підсніжків», треба розібратися із цим всім, і щоби правоохоронці дали оцінку діям і керівникам, які там були. Що стосується колективу ми домовилися, що там буде атестація тих людей, тих фахівців, які будуть працювати й в Гадячі, й в Полтаві. Прошу підтримати рішення, у нас буде змога контролювати й організовувати Центр. До кінця року ми подивимося, як цей механізм працює.
За відповідний проект рішення проголосувала більшість депутатів — 47. Отже, полтавський виховний заклад стає філією Гадяцького дитячого будинку. До 20 дітей знаходитимуться в Полтаві, ще близько 40 дітей — в Гадячі. Колектив полтавського закладу пройде переатестацію, і частина кадрів залишиться на роботі. Можливо, з часом весь полтавський дитячий будинок повністю переведуть в Гадяч.
, «Полтавщина»