«15 років будувала ринок, а у мене його забрали» — підприємиця про ринок «Південний»
Мене звати Аліна Шаповал. Я — приватна підприємиця. Я звертаюся до депутатів та міського голови Олександра Мамая з проханням не забирати у мене ринок «Південний», який я разом із тепер уже покійним чоловіком розбудовувала протягом 15 років.
Влада дуже часто говорить про те, що у Полтаві потрібно формувати сприятливий клімат для підприємців. Але, як доводить випадок за випадком, дії повністю розходяться зі словами. Так, я та мої діти залишилися з порожніми руками, хоч і протягом 15 років щодня працювали над розбудовою ринку «Південний».
Підприємницькою діяльністю я та мій чоловік почали займатися ще 1995 року, зареєструвавши ТОВ «Саланг». Тоді ми отримали право орендувати земельну ділянку, де нині розташований ринок «Південний». Ділянка була повністю порожньою. Ринку не було там і близько, тож його ми побудували з нуля.
Спочатку ми заасфальтували майданчик, потім — встановили торговельні павільйони, звели капітальні будівлі, встановили підстанцію для підведення електрики, підвели усі необхідні комунікації: світло, воду тощо.
За 15 років ми перетворили пустку у повноцінний ринок. Ми створили чимало робочих місць, кількість працівників поступово збільшувалася, відповідно, і кількість облаштованих згідно з нормами павільйонів. Виходить, місто отримувало від нас кошти за користування землею та податки, люди — робочі місця, ми — оборотні кошти. Їх одразу ж витрачали на те, щоб розвивати ринок далі.
Тільки за винесення силових кабелів понад 12 років тому я заплатила понад 10 тисяч доларів, не враховуючи водопровід та каналізацію, проєкти та погодження.
Договір із нами автоматично продовжували щойно закінчилася дія попереднього. Адже ми усе робили згідно з проєктами, кожну дію погоджували з усіма необхідними інстанціями.
2007 року ми отримали дозвіл на проведення реконструкції. Адже ринок потребував оновлення, оскільки морально та фізично застарів. Власним коштом ми розробили проєкт реконструкції та погодили його з усіма інстанціями.
Згідно з проєктом побудували нові павільйони та облагородили територію, модернізували зовнішній вигляд, зробили надання послуг більш комфортним і цивілізованим. Обсяг запланованих робіт вдалося б виконати повною мірою, якби не те, що мого чоловіка, Олега Несевра, 2008 року вбили.
Того ж року міським головою став Олександр Мамай. Тоді у нас якраз закінчився договір оренди. Тому я подала документи для продовження. Але отримала листа, де говорилося про те, що мій ринок віддають у комунальну власність міста. У листі було вказано лише те, що причина непродовження договору — невиконання усіх робіт, що були передбачені проєктом реконструкції. Але такої підстави для розірвання договором передбачено не було.
Відтоді опікуватися ринком почало комунальне підприємство «Полтава-сервіс».
У мене не просто забрали землю, у мене забрали повноцінний ринок, при цьому без жодних компенсацій. При цьому комунальне підприємство продовжило користуватися тим, що ми будували власним коштом: огорожа, асфальтове покриття, навіси. Тобто усі активи залишилися містові. Спочатку мене залишили директором ринку на заробітній платі, але згодом сказали «дякую, ми твоїх послуг більше не потребуємо».
Я надсилала листи з проханням поновити право користування землею. Але їх або ігнорували, або ж обмежувалися стандартними відписками: «ми приймемо до розгляду».
Зараз дійшло до маразму: будівлі, що їх будувала я, відключили від електропостачання. Адже вони «прив’язалися» до юридичної адреси, а територія ж тепер належать містові.
Адміністративними будівлями, що їх звели ми власним коштом, нині також користується комунальне підприємство, не сплачуючи оренди.
Ми будували, будували, усе складали цеглина за цеглиною. І який результат? Без компенсації та актів передачі усім цим користується місто. Я намагалася свого часу поговорити з міським головою Олександром Мамаєм, оббивала пороги, годинами сиділа у приймальні, але реакції жодної не було. Була подачка, коли мене залишили директором із заробітною платою у дві тисячі, але згодом і це забрали.
Нині я просто хочу отримати право користуватися землею, у яку свого часу моя родина інвестувала усі кошти. Згідно з законом, ми маємо право першочергової власності на цю територію. Адже у нас там розташовано капітальні споруди, а місто, згідно з законом, не має права відмовити.
Мені відомо, що на найближчій «земельній» комісії міської ради розглядатимуть це питання. Тому я публічно прошу надати мені можливість знову опікувати «Південним» ринком.
Аліна ШАПОВАЛ, підприємиця