У Полтаві на стіні з’явилася зірка з насіння соняшнику та кукурудзи — сатиричне графіті «Сверхаграрная»

На стінах Полтави інколи з’являються незвичні графіті, підписані їх автором, райтером A-Blick. «Полтавщина» поспілкувалася з молодим вуличним митцем, який коротко розповів про свої роботи, зокрема, про останню — «Сверхаграрная».

— Які роботи у вас уже є і де саме?

— На вулиці Гоголя, 24/15 — портрет Гоголя з німбом, зроблений з вирізок політичної та іншої реклами. Уже зафарбовані робота «Раб цієї лампи», вулиця Зигіна. У гроті парку «Перемога» — «Крик святого». «Ковбаса з фламінго» — на вулиці Шевченка, біля 4-ї школи. Вулиця Небесної сотні, на будівлі колишнього приймального пункту вторсировини — «Підроблена цитата Маркса». На Пилипа Орлика робота — «VPN», і «Сверхаграрная» — на вулиці Новобазарній, біля ринку інструментів.

— Остання робота «Сверхаграрная» що саме символізує? Хоча здогадатися не так важко.

— «Сверхаграрная» — це іронія, сатира. Хтось із політиків або чиновників сказав, що Україна повинна стати «сверхаграрною державою», у мене і виникла вербальна асоціація з надновою зіркою, звичайно, цей образ можна розкручувати, довго рефлексувати, наприклад, писали, що це протиставлення тій декомунізованій зірці, яка була сталевою, бетонною, великою і могутньою, а у нас тепер зірка з кукурудзи і соняшнику — таке прочитання теж можливо, але мені б не хотілося політизувати і заідеологізовувати.

— Що можна відповісти на можливу критику з боку комунальників, що ви своїми графіті тільки псуєте благоустрій?

— Я не думаю, що Полтава — це упорядковане місто, напевно, тільки вулиця Соборності в нормальному стані. І то, тільки там де є кафе і магазини, але все інше перебуває у поганому стані, там де я вже робив графіті і там де планую, по хорошому, потрібно відбити все дощенту, поштукатурити та пофарбувати, до того ж це не досить великі роботи їх завжди можна зафарбувати, якщо раптом комусь не подобається (так і сталося з однією з моїх робіт, на стіні проступила іржа в формі джина, я домалював лампу і обвів контур, коли через кілька днів хотів доповнити текстом, то виявив, що малюнок ретельно зафарбований, пляма іржі не порушувала благоустрій, а після графіті — все біленьке і чисте).

У мене як і у інших шанованих мною райтерів є правила: я не малюю на дитячих садах, історичних будівлях і церквах, хоча, що стосується історичних будівель, то можуть бути винятки. Наприклад, якщо ви пройдете навколо Корпусного парку, то вам буде видно просто жахливий стан фасадів будівель і парканів. І якщо я на місці штукатурки, яка відвалилася, зроблю графіті міського голови, головного комунальника або залишу там номерні знаки їх дорогих авто, то погано я зроблю? Порушу я благоустрій? Ще я бачу, що деякі мої роботи привертають увагу, люди біля них роблять фотографії, діти тягнуться і хочуть їх помацати. Взагалі, я за благоустрій і за мистецтво.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»