У Полтаві відкрилася виставка «Вовк у мішку» — про анархізм початку XX століття

27 листопада в центрі сучасного мистецтва Jump відкрилася виставка Миколи Рідного «Вовк у мішку». Відвідати її можна до кінця грудня. Галерея працює кожного дня з 11:00 до 18:00, окрім понеділка. Вхід вільний.

Як описують організатори виставки, проект Миколи Рідного досліджує 1920-ті — час соціальної турбулентності, ідеологічної та збройної боротьби за територію сучасної України. Зокрема Рідний фокусується на історії свого прадіда Івана Крупського, який брав участь та командував загонами анархістів і боротьбистів, виступав на боці армії Нестора Махна.

За словами самого Миколи Рідного, відправною точкою виставки «Вовк у мішку» став фільм «Сірі коні» (2016), в якому розповідається історія його прадіда через розсекречені документи, розповіді сучасних анархістів, співробітників нової поліції, студентів та робітників. Документально-постановочні епізоди присвячені парадоксальним періодам життя героя: керівництву повстанського загону, участі у громадянській війні початку 1920-х років, переховуванні від переслідування під виглядом радянського міліціонера, праці будівельником заводу. Зйомки відбувалися в місцях конкретних історичних подій: Полтаві, Гадячі, Харкові та Богодухові. В процесі роботи над фільмом, художник співпрацював з державним архівом та управлінням поліції в місті Полтава.

Метафора «вовк у мішку», яка стала назвою виставки, з’явилася з першого радянського фільму 23-го року «Червоні бісенята». У ньому червоноармійці ловлять Махна і садять його в мішок, він намагається чинити опір, відстрілюється через мішок, перекидається. На думку автора, відбувається дегуманізація людини й перетворення її на якийсь предмет.

З цього народилася й ідея інсталяції з деревами. Дуже часто, щоб зберегти дереву життя, на зиму його обмотують в якусь тканину, загортають у мішки. Тут з’являється зворотний символ: що дерева, як ляльки — нагадують людей, яких позбавляють життя, задля чого використовують мішок і мотузки.

Виставка — це комплекс робіт. Матеріали судової справи, які самі по собі фактурні: купа сторінок, списаних дрібним шрифтом, фільм «Сірі коні», предметна інсталяція і цитати з радянських фільмів — все це утворює загальне тіло виставки.

Вона показується вже вдруге. Рік тому в польському місті Бялосток в галереї «Арсенал» вона експонувалася в ширшій версії, але представити її тут — важливіше, тому що вона пов’язана з Полтавою.

Довідково. Микола Рідний — художник і кінорежисер. Народився у Харкові в 1985 році, живе і працює в Києві. У 2008 році закінчив Харківську державну академію дизайну і мистецтв. У 2005-му став співзасновником групи «SOSка» й однойменної галереї-лабораторії в Харкові. Виступив куратором низки мистецьких проектів, останній з яких — «Озброєні та небезпечні» (2019) — існує у формі пересувної відеовиставки, кіноальманаху та онлайн-платформи. Роботи Рідного присвячені як соціально-політичним проблемам сучасності, так і питанням історичної пам’яті. Митець двічі брав участь у Національному павільйоні України на Венеціанській бієнале (2013, 2015), а також в основній виставці бієнале «All the Worlds Futures» (2015). Його робота «Втрачений багаж» (2019), створена для 12-ї бієнале в Каунасі, була включена в постійну експозицію музею-меморіалу Голокосту IX Форт.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»