Повчальні паралелі та сумні реалії колишнього 148 виборчого округу

Отже, розмови про «турборежим» виявилися звичайним «політичним фарсом» для засобів масової інформації!? Кількісні показники роботи Верховної Ради IX скликання не демонструють жодних переваг, мало того, очевидно що під час роботи цього «законотворчого ксероксу» безумовно страждала якісна складова внесених на розгляд законопроектів... А у питанні «кількісної переваги» прийнятих законів чи поданих законопроєктів, першість все ж за народними депутатами VIII скликання.

Можливо і не варто оцінювати результати роботи парламенту лише за кількістю ухвалених законів, однак аналогічний підхід неодноразово використовувало керівництво нинішньої Верховної Ради і депутати так званої «монобільшості», акцентуючи увагу на своїй показній «ефективності». Але нас зацікавив не стільки кількісний показник роботи Ради в цілому, скільки користь, яка би демонструвала індивідуальні показники народних обранців, щодо виконання покладених на них обов’язків. Серед багатьох цікавих для дослідження територій, користуючись даними відомих громадських ініціатив (ГР «Чесно», АП «Слово і Діло», ОПОРА тощо), ми проаналізували мажоритарний округ № 148, що на Полтавщині. Там після чергових парламентських виборів у 2019 році, перемогу традиційно здобула типова представниця «монобільшості» − журналістка Анастасія Ляшенко, яка змінила на посаді представника минулої «проєвропейської» коаліції у ВР — професора Костянтина Іщейкіна. Даний кейс був обраний по причині розповсюдженості подібних ротацій та усередненості всеукраїнських електоральних настроїв, що цілком характерно для Полтавщини. Отже, пройшов рік нової каденції і ми маємо деякі проміжні результати. Тому, період аналізу роботи нардепів обрано відповідно з грудня 2014 по грудень 2015 у Костянтина Іщейкіна та з вересня 2019 по вересень 2020 у Анастасії Ляшенко.

Отже, за перші пів року роботи Верховної Ради VIII скликання прийняті такі наступні законопроекти (наводимо лише деякі): прийняття Бюджетного кодексу 2015 року, зміни та доповнення до Бюджетного, Податкового, Сімейного, Земельного, Митного, Кримінального процесуального кодексів України. Також подано та у подальшому прийнято такі законопроекти як: про добровільне об’єднання територіальних громад; щодо посилення гарантій роботи професійних журналістів; щодо акредитації аптечних закладів; щодо підвищення рівня соціального захисту ветеранів війни; щодо посилення соціального захисту осіб, які доглядають за дітьми-інвалідами та інвалідами; про відкритість використання публічних коштів; щодо відмови України від здійснення політики військової позаблоковості; щодо спрощення процедури погодження проекту землеустрою; зміни до ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу»; про гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності; щодо захисту інформаційного телерадіопростору України; щодо вдосконалення координації і контролю у сфері національної безпеки і оборони; про зміни ЗУ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» щодо соціального захисту сімей; щодо удосконалення порядку проходження військової служби та питань соціального захисту громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду; щодо удосконалення окремих положень соціальної політики; щодо реформування органів внутрішніх справ; щодо посилення відповідальності за окремі військові злочини; про забезпечення права на справедливий суд; щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції; про часткову мобілізацію; щодо оперативного управління антитерористичними операціями; щодо питань соціального захисту громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду; щодо звільнення від оподаткування деяких лікарських засобів та медичних виробів; щодо організації харчування особового складу Збройних Сил України; про денонсацію та ратифікацію багатьох міжнародних Угод тощо...

Пів року роботи ВР IX скликання ознаменувались народженням таких законопроектів: зміни до ЗУ «Про використання земель оборони» щодо підвищення ефективності використання виділених земельних ділянок; щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону; про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів; щодо забезпечення безперешкодного доступу представників Міжнародного Комітету Червоного Хреста; Про державну підтримку кінематографії в Україні; щодо забезпечення безкоштовним харчуванням дітей внутрішньо переміщених осіб; щодо надання притулку бездомним особам; щодо врегулювання процедури ухвалення рішення партії про участь її місцевих організацій у відповідних місцевих виборах; щодо гармонізації законодавства у сфері порівняльної реклами із правом Європейського Союзу; щодо організації дорожнього руху для осіб, які рухаються в кріслах колісних; щодо діяльності органів суддівського врядування; про особливу процедуру усунення Президента України з посади (імпічмент); щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення адміністративних справ; щодо відтермінування застосування штрафних санкцій за порушення порядку ввезення транспортних засобів на митну територію України; щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури; Про приватизацію державного і комунального майна; Закон про концесію, щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску; про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг; про оренду державного та комунального майна; щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні; щодо вдосконалення процедури проведення фінансової реструктуризації; щодо державного регулювання космічної діяльності; щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві; про ринок електричної енергії; про матеріальну відповідальність військовослужбовців та деяких інших осіб тощо... Крім того було прийнято Бюджетний кодекс 2020 року та внесені багаточисельні зміни до деяких Кодексів та Законів України.

Як випливає із самої тематики законотворчого процесу цих періодів, участь наших «героїв» була абсолютно різною. На Костянтина Іщейкіна тоді упав тягар та відповідальність бюджетного забезпечення воюючої Армії (голова підкомітету Бюджетної політики України), тоді як рядова членкиня Податкового комітету ВР Анастасія Ляшенко по суті «сидить у теплій ванні», слухняно голосуючи за ініціативи Президента та «монобільшості». Пам’ятаймо про те, що левову частку свого робочого часу в нардепа забирає робота в комітеті, а відтак конкретна посада в комітеті або ж її відсутність визначає навантаження на будь-якого народного депутата. Враховуючи те, що Костянтин Іщейкін крім всього ще й був членом міжвідомчої комісії з оцінки та розгляду проектів Державного фонду регіонального розвитку, можна здогадуватися про його зайнятість та працездатність.

30 серпня 2019 р. новообрана депутатка заявила, що зробила таку велику кількість добрих справ, що й запам’ятати їх не змогла! А нам, у свою чергу, стало цікаво: чи продовжила пані Анастасія таку свою робінгудську тенденцію на своєму окрузі? Аналітичний портал «Слово і діло» зафіксував 16 конкретних обіцянок, даних Анастасією Ляшенко на початку своєї депутатської діяльності. На сьогодні із цієї кількості виконана тільки одна! Схоже, що пані депутатка не надто переймається даними виборцям обіцянками, розуміючи, що це лише «цяцянка», а головна подія її життя вже відбулася — вона в Парламенті!

Висвітлюючи свої передвиборчі плани Анастасія Ляшенко говорила про те, що будуватиме (саме будуватиме) нові фельдшерсько-акушерські пункти на своєму окрузі, але початку такого «великого будівництва» щось до сьогодні не помітно. Хоча ні, таки на бігбордах округу вона повідомляла всіх про якісь міфічні 50 мільйонів для лікарень. Зрозуміло що це чергова обіцянка (принаймні поки що). У той час, як у 2015 році завдяки зусиллям тодішнього депутата Костянтина Іщейкіна населені пункти 148 округу почали отримувати безпрецедентні державні субвенції, щоправда більшість з яких по недолугості місцевих керівників було тоді повернуто до Державного бюджету (наприклад: Хорольська ЦРЛ — 6,5 млн. грн., Лубенська ЗОШ № 3 — 1,1 млн. грн., ДНЗ № 9 «Берізка» − 1,2 млн. грн., Лубенська ЦРЛ — 7 млн. грн., Оржицька ЦРЛ — 1,5 млн. грн. тощо)!!! Натомість у сфері охорони здоров’я, за участю Олександра Удовіченка в Полтаві, станом на кінець 2015 року, вже велося будівництво медичного кардіоваскулярного центру (він лобіював державне фінансування протягом своєї каденції), який зараз відкритий та працює і його фахівці щодня рятують сотні життів полтавчан...

З жовтня 2019 по жовтень 2020 Анастасія Ляшенко стала співавтором лише трьох законопроектів, які отримали статус чинного законодавчого акту. Згідно даних Таблиці поправок, до яких були подані пропозиції на сайті Верховної Ради за рік що минув, у Анастасії Ляшенко цікавість викликали всього 10 актів, а найбільш цікавим виявився законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів (на заміну)», який розглядався майже рівно рік тому — 30 жовтня 2019 р. і до якого депутатка внесла аж 67 правок, щоправда 65 з них було відхилено.

Зате, тільки за червень 2020 р пані Анастасія отримала 98 тис. грн. компенсації за житло, що стало найбільшою сумою серед депутатів Верховної Ради на той час. Хоча, у березні цього ж 2020 року, вона потрапила до списку тих обранців, які прогуляли майже 30% усіх засідань парламенту. Що ж,напевно у Анастасії Ляшенко є набагато важливіші справи, аніж якась там законотворча діяльність. До речі, про відвідуваність засідань Костянтином Іщейкіним, то за даними порталу ВР України він їх майже не прогулював. Так, на 93% засідань Верховної Ради у 2015 році він був присутнім!

Сумнівною є і самостійність Анастасії Ляшенко у прийнятті рішень під час голосувань. Чого лише вартий неприємний скандал із звинуваченнями деяких депутатів у отриманні 30 тис. американських доларів за «не голосування» по антиколомойських законах, куди потрапила і депутатка від 148 округу та підозра у тому, що пані Ляшенко міцно перебуває в орбіті олігархів з так званих «групи Коломойського» та «групи Відродження», спонсорування її виборчої кампанії В.Рудяком (Лубенський молочний завод), ймовірна причетність до В.Пилипенка (депутат від Партії Регіонів).

У 2015 році розпочато серйозну роботу по відновленню інфраструктури 148 округу. Напевно, це також було пов’язано із державною політикою, яка на той час спрямувала «державний інтерес» на децентралізацію фінансів, але визначальним чинником в усі часи був людський фактор. Дана історія чітко демонструє, що від наявності бажання та зусиль людини, у нашому випадку народного депутата, залежить й індивідуальні результати органів місцевого самоврядування на місцях.

Так, наприклад, розпочатий ремонт на автодорозі Хорол—Семенівка—Кременчук у майбутньому дав позитивний ефект — дозволив виявити недоліки у фінансуванні, з чого і постав так званий «Дорожний фонд». А вдалий інвестиційний проект «Полтавського кардіодиспансеру», повинен був дати сильний поштовх для масштабного відновлення всієї системи охорони здоров’я та її інфраструктури. Натомість, маємо сумний досвід неготовності наявних кадрів швидко та ефективно використовувати додаткове фінансування. Це також дало у майбутньому позитивний ефект, бо змусило всіх причетних більш відповідально ставитися до створення та реалізації власних Проектів.

Як бачимо, зусилля Костянтина Іщейкіна у тому, щоб держава нарешті звернула свою увагу на звичайні населені пункти Оржицю, Хорол чи Лубни, були прикладені неабиякі. Одночасно, Костянтин Іщейкін один із найактивніших депутатів Верховної Ради від Полтавської області попереднього скликання. Він має чи не найбільшу кількість поданих законопроектів та постанов. Так, ним подано 27 депутатських запитів, 101 пропозицію (правку), 68 поданих законопроектів...

Згідно з даними фракції БПП, ним розглянуто та опрацьовано за свою каденцію більше 6500 звернень від громадян та організацій, надіслано майже 3100 своїх депутатських звернень! Крім того ним було проведено більше 650 зустрічей із громадянами а також 335 особистих прийомів громадян. Загальна кількість громадян (враховуючи колективні звернення), які звернулися до народного депутата України за час його роботи у Верховній раді України заявлена більше 20 тисяч осіб. Враховуючи надзвичайне навантаження у Комітеті та Комісіях — це справді неймовірний результат. На думку автора, це заслуговує на повагу, та й допомагала йому, напевно, фахова команда помічників! А от статистика особистих прийомів та депутатських звернень Анастасії Ляшенко нам, наразі, чомусь не доступна.

Оскільки народні депутати (а колишніх народних депутатів, як відомо, не буває) в нашій країні — це так чи інакше все одно політики, то і сьогодні Костянтин Іщейкін та Анастасія Ляшенко ведуть на вибори свої політичні команди. Костянтин Євгенович не полишає активної громадської роботи. Перебуваючи на посаді голови Полтавського обласного осередку Політичної партії УДАР Віталія Кличка, він веде на вибори до органів місцевого самоврядування Полтавщини, потужну команду відданих своїй справі людей. Здебільшого це люди своєї справи та патріоти. Ось деякі з них. Талановитий педагог Василь Голодний (смт. Семенівка), умілий організатор Олександр Лобур (смт. Велика Багачка), невтомний борець Олександр Сірик (м.Лубни) та прогресивний підприємець з Хорольщини Віталій Перетяка... А Анастасія Ляшенко взяла до себе першим номером та «обличчям партії» одіозного землевласника з Хоролу Фахраддіна Мухтарова Огли...

Допоки ніхто не спромігся провести незаангажоване соціологічне дослідження, щодо думки жителів вже колишнього 148 виборчого округу, на предмет їх задоволеності діяльністю та доступністю народної обраниці. Але наявні фактичні дані демонструють невтішну картину. Потребами округу сьогодні перейматися вже нікому. Нові депутати є «слугами» бізнес-еліт. Наступні вибори, імовірно будуть достроковими та пройдуть у 2021 році. Вже ясно, що вини будуть змаганням за владу політичних партій та олігархів країни. Хоча, напевно всім хотілося б почути дискусію щодо розвитку територій та умов існування звичайних людей на місцях... Шкода що ліквідували мажоритарку.

Пресслужба політичної партії УДАР Віталія Кличка