Компартія — організатор перемоги? Інтерв’ю біля постаменту
Протягом багатьох років цієї дати — Дня визволення України — не було в жодному календарі, вона з’явилася лише у 2009-му
Традиційно заходи, пов’язані з ветеранами ВВВ, проходять із покладанням квітів до Меморіалу Солдатської Слави в обласному центрі. День визволення України своєю присутністю вшанували заступник голови обласної ради Іван Момот, міський голова Полтави Андрій Матковський та інші посадовці. За ними йшла колона ветеранів, — нечисельна, як для подібних заходів. Вони несли великий відріз червоної тканини з написом «Компартія — організатор перемоги» та червоні прапори з серпом і молотом. Далі крокували молодші: студенти УМСА із власним штандартом та школярі із прапорами України та Полтави.
Щоправда, урочистої атмосфери, схожої на ту, що панує, наприклад, 9 травня, перед меморіалом солдатської слави цього разу не відчувалося. Швидко поклали квіти і розійшлися, хто куди. Позували фотокамерам тільки ті, які несли вже згадане червоне полотно. Аби мати гарний вигляд у кадрі, здебільшого немолоді люди вилізли на півметровий постамент аж під самі ноги кам’яному солдату. Серед них і молода дівчина у куртці правильного кольору. Звати її Тамарою.
— Ви молодий комуніст?
— Так.
— Що означає оце полотно?
— Я вважаю, що в ті часи комуністи були людьми, які захистили нашу державу. І ми їм повинні бути вдячні за те, що живемо тепер під чистим небом.
Коли «Полтавщина» запитала у Тамари про внесок у справу перемоги безпартійних або противників комуністичного режиму, до розмови приєднався чоловік похилого віку, який тримав транспарант поряд із дівчиною.
— Перемогу здобув наш народ! — урочисто сказав він. — Під керівництвом Комуністичної партії, звичайно. Комуністи йшли в бій в перших загонах, в перших рядах.
— Ви воювали?
— Я полтавець, мені було всього 6 років, коли звільнили Полтаву.
У цей момент до підніжжя пам’ятника підійшов чоловік і наказав згортати віншувальне полотно. Активісти від КПУ останні, хто залишив місце вшанування загиблих борців з фашизмом в день визволення України.
для «Полтавщини»