Олександр Удовіченко: «Ті, хто обливають нас брудом, просто бояться втратити звичну годівницю»
Кандидат на посаду міського голови Полтави, лідер партії «Рідне місто» — про любителів чорного піару й причини його появи.
Олександр Удовіченко
Олександр Удовіченко зазначає:
— Ми бачимо, що кандидати розподілилися на дві групи. Одні намагаються донести до людей свої ідеї, а інші влаштовують шоу й обливають перших брудом. Безсоромність окремих з них перейшла межі не тільки звичайної пристойності, а й здорового глузду. Через підконтрольні ЗМІ вони запускають у маси несусвітню брехню, очевидно, керуючись правилом Геббельса: «Чим більша вигадка, тим більший шанс, що в неї повірять». Але із зустрічей з людьми я виніс стійке враження — полтавці навчилися потроху розбиратися, де правда, а де чорний піар. Це дає обґрунтовану надію на перемогу здорових сил.
Чому ж брехня отримала таке розповсюдження? Навіщо окремі кандидати так широко її використовують? Олександр Удовіченко відповідає:
— В основі цих маніпуляцій громадською думкою лежить страх програшу. Я розумію, чому, наприклад, обливають брудом мене й мою команду. Це роблять ті, хто наживалися на безладі останнього десятиріччя й збираються його продовжувати далі, щоб наповнювати власні кишені. Почалася інформаційна атака не перед виборами, а ще тоді, коли ми не дали зруйнувати останні комунальні підприємства. Матковський і Мамай їх навмисне доводили до банкрутства, щоб завести до Полтави «потрібних» підрядників і отримувати від них «відкати», адже з комунальних підприємств грошей не візьмеш. А розроблена нашою командою стратегія рішуче й назавжди перекреслює можливість подібних оборудок у міському господарстві. Якщо гроші йтимуть безпосередньо на потреби мікрорайонів за рішенням самих мешканців, де ж тут наживуться чиновники — ставленики Мамая і Матковського? Правильно, ніде.
Олександр Удовіченко вважає, що злива бруду триватиме до кінця кампанії і закликає полтавців бути пильними, перевіряючи будь-яку інформацію за допомогою свого життєвого досвіду. Орієнтуватися потрібно на реальні справи кандидатів, а не на те, що вони говорять.