На 102-му році життя пішов з життя професор УМСА Максим Андрійович Дудченко

26 серпня 2020 року Максиму Андрійовичу виповнився 101 рік... Лікар, фанатично відданий своїй справі, справжній інтелігент, людина найвищих життєвих принципів. Довгий життєвий шлях впродовж складного історичного відрізку часу: дитинство на початку ХХ століття, нелегка студентська юність у блокадному Ленінграді під час Другої Світової війни, фронтові військові випробування...

Вихідцю із селянської родини з Дніпропетровщини у найтяжчі роки голоду в Україні завдяки наполегливості і прагненню до знань вдалося закінчити середню школу із золотою медаллю і у блокадному Ленінграді впродовж 4-х років навчання у Військово-медичній академії отримати кваліфікацію лікаря.

А далі... Далі для вчорашнього студента почалась справжня війна. Спочатку Максим Андрійович Дудченко брав участь у бойових діях по захисту Ленінграду, потім у битві на Курській дузі, у знищенні Корсунь-Шевченківського угрупування фашистських військ, у звільненні від німецьких окупантів України і, зокрема, Полтави. Його послужний список включав посади від лікаря батальйону до дивізійного лікаря стрілецьких дивізій.

У нього був надзвичайно зацікавлений погляд проникливих очей. Його по-юнацькому цікавило усе, у всьому він, незважаючи на поважний вік, прагнув розібратись. Лікар з величезним досвідом, фронтовик, надзвичайно ерудована людина — він користувався заслуженою повагою серед студентів і колег Української медичної стоматологічної академії.

— Звісно, я щаслива людина, коли вже Бог послав мені такий довгий вік. Гарні гени, напевне, дістались від батьків. Але я по-справжньому вважаю себе щасливим, бо ж завжди жив у злагоді зі своїми переконаннями і вірою у те, що справедливість повинна завжди перемагати. Якщо був впевнений у своїй правоті, то не замислюючись, йшов до кінця, боровся аби її відстояти, — розповідав сам Максим Андрійович.

Професор Максим Андрійович Дудченко став засновником і організатором кафедри факультетської терапії УМСА (у подальшому внутрішньої медицини № 1).

Кадр з відео UA: Полтава

До останніх років життя професор М.А. Дудченко активно працював на кафедрі: здійснював клінічні обходи хворих, брав участь у клінічних та патологоанатомічних конференціях, з особливим задоволенням і натхненням проводив практичні заняття зі студентами, займався науковими дослідженнями.

Максим Андрійович Дудченко був автором понад 500 наукових та навчально-методичних робіт, серед яких 6 монографій і 5 навчальних посібників, керівництво для лікарів. Основними напрямками його наукових досліджень були хронічні хвороби нирок (сечокам’яна хвороба, гломерулонефрити), захворювання серцево-судинної системи (ішемічна хвороба серця, атеросклероз, гіпертонічна хвороба, серцева недостатність), гастроентерологічна патологія (виразкова хвороба, гепатити, цирози печінки). Під його керівництвом захищено 38 докторських та кандидатських дисертацій.

За досягнення у навчальній, науковій, виховній роботі професор Максим Андрійович Дудченко був нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради УРСР, Почесною грамотою та пам’ятною медаллю С.П. Боткіна, орденом Богдана Хмельницького, орденами Червоного прапора, Вітчизняної війни І та ІІ ступеня, Червоної зірки. В ознаменування значущих заслуг перед суспільством у серпні 2020 року Поважна рада Відзнаки за професіоналізм та милосердя «Орден святого Пантелеймона» удостоїла професора УМСА Максима Андрійовича Дудченка високою відзнакою на Всеукраїнському рівні у номінації «Взірець служіння суспільству» — «Орденом Святого Пантелеймона».

Ректорат, науково-педагогічний колектив, співробітники та студенти Української медичної стоматологічної академії глибоко сумують з приводу незворотної втрати Ученого, Лікаря, Вчителя, Наставника, Колеги та висловлюють щирі співчуття рідним і близьким.

Світлий образ талановитого лікаря і науковця, шанованого викладача та наставника багатьох поколінь студентів, легендарного професора УМСА Максима Андрійовича Дудченка назавжди залишиться у пам’яті його колег, учнів, колишніх пацієнтів та слугуватиме прикладом відданого служіння медицині.

Вічна пам’ять!

Колектив Української медичної стоматологічної академії