На Полтавщині зафіксовано випадок гарячки Західного Нілу

За інформацією державної установи «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України», у мешканця Зіньківського району встановили діагноз «гарячка Західного Нілу».

У захворілого підвищилась температури тіла до 39 градусів, з’явилися слабкість, ломота в м’язах. Хворий був оглянутий сімейним лікарем та госпіталізований.

Лабораторія виявила антитіла до вірусу Західного Нілу.

Станом на 27 серпня 2020 року Європейський центр профілактики та контролю захворювань повідомив про 122 випадки зараження, десять людей померли: Греція (54, зокрема вісім смертей), Іспанія (44, зокрема дві смерті), Італія (22) та Румунія (дві). В Іспанії (провінція Севілья) триває спалах цієї хвороби.

В Україні існують ензоотичні території (де відбувається спалах інфекційного або інвазивного захворювання тварин) для гарячки Західного Нілу.

Вакцини для профілактики гарячки Західного Нілу не існує.

У 2018 році на Полтавщині зареєстрували 3 випадки захворювань на геморагічну гарячку Західного Нілу.

Щоб захиститися від укусів комарів:

• обирайте одяг з довгими рукавами зі щільної тканини;
• використовуйте засоби від цих комах;
• за потреби здійснюйте дезінсекцію приміщення.

Інфікована людина не заразна. Поки немає документального підтвердження випадків передавання вірусу від людини до людини за умови дотримання стандартних заходів інфекційного контролю.

Докладніше про гарячку Західного Нілу та як від неї уберегтися:

Геморагічна гарячка Західного Нілу — це небезпечна вірусна хвороба, що передається через укуси комарів. У тяжких випадках супроводжується гарячкою, запаленням мозкових оболонок і речовини головного мозку, лімфаденопатією, ураженням слизових оболонок, екзантемою. Має літньо-осінню сезонність, частіше нею хворіють сільські жителі, а також любителі полювання, звідки ще одна назва — «качина лихоманка».

Головним джерелом та резервуаром гарячки Західного Нілу в природі є 17 видів переважно перелітних птахів, які у крові мають високі концентрації вірусу, а він циркулює в них до 2 тижнів. Резервуаром також можуть бути деякі дрібні ссавці, гризуни, кажани, але в них концентрація вірусу значно менша і зберігається він в них нетривало.

Переносники захворювання — численні види комарів, які інфікуються під час харчування кров’ю інфікованих птахів. Під час укусів комарів вірус може потрапляти в організм людей і тварин, де він здатний розмножуватися і призводити до хвороби. Вкрай рідко можливе контактне зараження кров’ю тварин. Дуже незначна частка випадків інфікування людей відбувається при трансплантації органів, переливанні препаратів крові, грудному вигодовуванні, від матері до дитини.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»