«Полтавська політехніка» відкрила меморіальну дошку Максиму Хітайлову і занесла ім’я Героя до Книги пам’яті

Поряд з меморіальною дошкою Дмитру Коряку, випускнику електромеханічного факультету університету, який поліг в бою 11 лютого 2015 року під селищем Широкіним Донецької області, відкрито ще одну меморіальну дошку — Максиму Хітайлову, студенту навчально-наукового інституту архітектури та будівництва, гранатометнику 72-ї окремої механізованої бригади, який поліг в бою 18 лютого 2020 року поблизу хутора Вільний на Луганщині, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність України. Про це повідомили у медіа-центрі Університету.

На заході пам’яті студента Навчально-наукового інституту архітектури і будівництва, гранатометника 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Максима Хітайлова зібралися родина, друзі, однокурсники, бойові побратими, представники обласного військового комісаріату. Серед присутніх: мама Максима Хітайлова — Віта Григорівна, військові, педагоги.

Про Максима Хітайлова як старанного студента згадав куратор групи, доцент кафедри технологій будівництва Людмила Бондар:

— У мене залишилися про нього тільки найкращі спогади: він був чуйною, щирою людиною, сумлінним студентом, сильний духом хлопчина, який захищав кожного з нас. Вшановувати пам’ять людей, які віддали своє життя за Україну — наш святий обов’язок. Максим загинув за рідну землю. Ми завжди будемо його пам’ятати, бо він — наш герой. А герої — не вмирають!

— Максим був дуже слухняною, гарною дитиною. Ніколи не сказав мені поганого слова, дуже старанно навчався. Думаю, якби закінчував 11 класів — отримав би золоту медаль. Відчуваю... як ніби мені відрубали праву руку. Такі хлопці не повинні помирати. Його б все-рівно забрали б до армії, тому він вирішив служити за контрактом. Востаннє, коли говорили — сказав що йому все подобається і хотів подати документи на молодшого сержанта. Він завжди говорив: мамо, у мене все добре. А через 10 днів мала би бути ротація, — зі сльозами на очах розповіла про сина Віта Хітайлова.

Університет заніс ім‘я Героя до Книги пам‘яті.

Максим Хітайлов народився 7 жовтня 1997 року у селі Велика Знам’янка Кам’янко-Дніпровського району Запорізької області. Виріс і проживав у селі Вирішальне Лохвицького району Полтавської області. У 2017 році Максим Хітайлов закінчив Миргородський художньо-промисловий коледж імені М. В. Гоголя Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» і вступив до університету. Навчався за державним замовленням за спеціальністю «Будівництво та цивільна інженерія» (група 301 БТп).

Минулого року вирішив служити у лавах Збройних Сил України. Був прийнятий на військову службу за контрактом у квітні 2019 року на посаду гранатометника. Службу проходив у 72-й окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців.

Максим Хітайлов загинув 18 лютого 2020 року поблизу хутора Вільний Луганської області, прикриваючи відхід поранених побратимів та стримуючи атаку штурмових груп противника на спостережний пост бригади.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»