Проект нового генплану Полтави: половину Дослідного поля хочуть віддати під садибну забудову
Відповідно до проекту нового генерального плану частину поля Дослідної станції хочуть забудувати приватними будинками. Деякі полтавці проти і пропонують тут облаштувати рекреаційну зону.
У Полтаві триває обговорення проекту нового генплану. Сьогодні, о 10-й годині, в галереї мистецтва ім. Миколи Ярошенка, пройде перша публічна презентація документу. Сама ж процедура громадського обговорення триватиме до 28 серпня і в цей час містяни можуть подавати свої пропозиції.
Сам документ опублікували на офіційному сайті міськради в липні і за цей час «Полтавщина» описала кілька проблемних об’єктів. Наприклад, зелену зону на межі Горбанівки та Полтави, майбутні мікрорайони Лазурний та Артсклади. В цій статті поговоримо про забудову частини Дослідного поля на Павленках.
Проект нового генплану Полтави 2020 року
Забудова Дослідного поля
Згідно із проектом генплану, частина території Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції ім. М.І.Вавилова підлягає зміні функціонального призначення землі під житлову забудову. За науковою установою залишиться ділянка, площею близько 60 га на північному сході. Тут яр і похиле поле. Ймовірно, це не привабливе місце для будівництва, тому цю землю поки залишають за установою.
Дослідне поле на проекті нового генплану Полтави
Земля під забудову нерівномірно розкидана по полю. Посередині ділянки знаходиться коло, де не можна будувати. Це територія метеорологічної станції Полтавського обласного центру з гідрометеорології, де науковці проводять спостереження. Також будинки не будуть зводити під лінією електропередач, яка проходить посеред поля. Під будівництво нового кварталу з приватними будинками хочуть виділити приблизно 65 га землі. Для прикладу, приблизна площа Прирічкового парку 24 га, Корпусного саду — 6 га.
Щодо інфраструктури району, потрібно буде розширити чинну вулицю Вільямса, яка сполучиться із проектною вулицею. Нова вулиця проходитиме через усе Дослідне поле і сполучиться із вулицею Луговою. Таким чином, у місті утворитися нова транспортна магістраль.
За проектом генплану, вулиця Вільямса сполучиться з проектною вулицею, яка проходитиме крізь усе Дослідне поле — аж до вулиці Лугової
Зауважимо — якщо будувати новий район із приватними садибами, бажано замінити комунікації «Полтававодоканалу», які проходять вулицею Шведською. Їх періодично прориває — тому дорогу постійно перекопують.
Новина про забудову Дослідного поля викликала обурення в соцмережах. Хтось переживає за долю Дослідної станції. Наприклад, громадська рада при Полтавській облраді написала звернення до Національної академії наук України з проханням зберегти установу. Інші переживають за живописну стару грушу серед поля. Якщо квартал побудують, грушу спиляють, оскільки вона стоїть на шляху проектної вулиці. Біля цієї груші робили фотосесії та знімали кіно, так що є кому боротися за дерево.
Відео Володимира Корсунського
Короткометражка Володимира Колбаси
Чи потрібне Дослідне поле?
Полтавську дослідну станцію заснували у 1884 році. Ініціаторами були брати Лев і Сергій Кочубеї та княгиня Олена Романова, які мали великі сільськогосподарські угіддя в Полтавській губернії. Це одна з перших в Російській імперії сільськогосподарська дослідна установа.
На Дослідній станції велись дослідження з ґрунтознавства, землеробства, агрохімії, захисту рослин, садівництва, бджолярства, тваринництва. Там працювали такі вчені як Василь Докучаєв, Володимир Вернадський, Дмитро Менделєєв, Микола Вавілов, Олександр Ізмаїльський та інші. В радянські часи відділи Дослідної станції дали початок науково-дослідним установам, зокрема, і Полтавському Інституту свинарства.
У 2008 році відбулося злиття Дослідної станції ім.М.І.Вавілова з Інститутом свинарства. У 2018 році Дослідна станція відкрила свій музей.
Сьогодні стоїть питання доцільності й ефективності установи. Поле засівають сільськогосподарськими культурами у перемішку з амброзією. «Полтавщина» намагалася поговорити із керівником дослідної станції Михайлом Сокиркою, але він не вийшов на зв’язок. Директор Інституту свинарства Василь Волощук запевнив, що не знав про плани віддати землі під забудову і таке питання з інститутом не обговорювали. Директор інституту порадив звернутися із питаннями до керівника академії аграрних наук України Ярослава Гадзла, якому безпосередньо підпорядковується й Інституту свинарства і Дослідна станція.
Науковці, які виступають проти забудови Дослідного поля, говорять, що Національна академія аграрних наук України хоче визнати через суд Дослідну станцію банкрутом і продати її. Щоби установа працювала, потрібно довести, що Дослідне поле потрібне як наукова установа. Можливо, в нинішніх умовах вона себе вичерпала.
Зазначимо, що три роки тому Дослідна станція фігурувала у кримінальній справі. На думку прокуратури, Національна академія наук разом з Інститутом свинарства, незаконно здавали землі Дослідного поля підприємцям.
Стежка у Дослідному полі, яка за проектом генплану повинна перетворитися у магістраль
Що робити?
Що робити із великою територію з сільськогосподарськими землями посеред міста, якщо Дослідна станція державі не потрібна, а мешканці проти будівництва там будинків? Як альтернативу, урбаністи пропонують створити рекреаційну зону. Наприклад, поля квітів і декоративних чагарників, як в деяких областях. Може, аграрної користі від цієї території буде мало, але це може бути зона охоронюваного ландшафту.
Сьогодні ж Дослідне поле більше схоже на рекреаційну зону для амброзії. Можливо, влада вирішила у радикальний метод розв’язати це питання, віддавши забруднену алергеном територію під забудову приватними будинками.
, «Полтавщина»