Нардепи від Полтави проігнорували застереження журналістів щодо небезпеки створення політичної цензури — голова НСЖУ

1 липня відбулося засідання парламентського комітету з гуманітарної та інформаційної політики, на якому розглянули доопрацьований проект Закону України № 2693 «Про медіа».

Сам проект та окремих народних депутатів гостро розкритикував на своїй сторінці у Facebook голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.

Сергій Томіленко | Фото: Ліна Кущ

— Вісім народних депутатів від «Слуги народу» проголосували за рішення Комітету з гуманітарної та інформаційної політики рекомендувати Верховній Раді прийняти доопрацьований проект Закону «Про медіа». Під час засідання Комітету у середу, 1 липня, народні депутати від більшості проігнорували протести журналістських організацій, національних та регіональних ЗМІ, блогерів, які закликали відхилити законопроект через ризики для свободи слова.

У Національній спілці журналістів України обурені, що аргументи сотень професійних журналістів не те що не були враховані, а взагалі не стали предметом дискусії для нардепів від фракції «Слуга народу».

«Профільний» парламентський комітет має демонструвати повагу до медіа-галузі, опікуватися захистом інформаційного простору та підтримкою українських медіа. Натомість, інформаційна політика у «Слуг народу» зводиться до посилення медіа-регулювання та ревізії законів про права журналістів та ЗМІ. Переконаний, що десятки років професійного журналістського стажу підписантів протестних заяв та їхня величезна аудиторія не повинні так грубо ігноруватися депутатами.

Зокрема, «За» на Комітеті гуманітарної та інформаційної політики голосували (діяльність до обрання):

• Організатор свят (весіль, хрестин, корпоративів) та учасник «Ліги сміху» (Андрій Боблях, мажоритарник з Полтави);
• Підприємець, який займається атракціонами, та має мотузкові парки у Києві (Дмитро Нальотов, мажоритарник з Полтави);
• Сценарист «Квартал 95» (Олександр Кабанов);
• Сценарист та засновник кінокомпанії «Прайм Сторі Пікчерз» (Павло Сушко);
• Учителька молодших класів та директор табору відпочинку КП «Шляхрембуд» (Тетяна Рябуха, мажоритарниця з Сум);
• Безробітна громадська активістка та блогерка (Єлизавета Богуцька).

Також «За» проголосувало керівництво Комітету, яке має великий досвід роботи зі ЗМІ, — голова Комітету Микита Потураєв і заступниця Голови Євгенія Кравчук.

Нагадаємо, що на засіданні гуманітарного парламентського Комітету 1 липня «Проти» законопроекту «Про медіа» проголосували представники «Батьківщини» (Олександр Абдуллін), «За майбутнє» (Ірина Констанкевич) та «ОПЗЖ» (Юрій Павленко, Олександр Качний, Ренат Кузьмін). Ще один представник фракції «Слуга народу» — Гео Лерос — утримався від підтримки резонансного законопроекту, який широко критикується журналістами.

Засідання Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики 1 липня 2020 року
Фото: kompkd.rada.gov.ua

Сергій Томіленко спеціально для «Полтавщини» більш детально пояснив свою позицію:

— Один із головних моментів — законопроект пропонує наділити Нацраду з питань телебачення та радіомовлення повноваженнями регулятора стосовно друкованих та інтернет-ЗМІ. Останнім пропонується добровільна реєстрація, однак незалежно від цього новий регулятор отримає право на цензуру. Проект передбачає, що Нацрада за спрощеною процедурою буде подавати до суду на те чи інше медіа з причин наявності мови ворожнечі, порушення мовних квот або наявності комуністичної пропаганди. Штрафи коливатимуться від 15 до 75 тис. грн. По чотири члени Нацради призначають Президент та Верховна Рада (фактично парламентська більшість). Тому цей орган буде політично залежним від партії влади. Отримавши важіль впливу в особі такого регулятора влада може знайти, наприклад, мову ворожнечі в опозиційному ЗМІ. Тому я б порадив таким ЗМІ мати власних медіа-юристів, щоб ходити на судові засідання. Також інші статті законопроекту говорять про скасування ліцензії й без рішення суду, тільки рішенням самої Нацради.

До того ж, на жаль, серед журналістської спільноти Нацрада не має довіри щодо своєї неупередженості. Тому ми не проти регулювання своєї діяльності, але пропонуємо, щоб Нацрада контролювала тільки сферу телебачення та радіомовлення, що випливає із назви цього органу. Буде інший рівень довіри до Нацради — буде підстава для подальшої розмови. А поки маємо знайти інші шляхи регулювання сфери інтернет-ЗМІ. Тим більше, що наші застереження підтримала Рада Європи.

Я згадав у повідомленні про ваших полтавських депутатів, бо мене неприємно вразила їх позиція. Представники журналістської спільноти на засіданні Комітету активно висловлювали свої застереження та пропозиції, однак з боку депутатів не було навіть натяку на дискусію. Вони мовчки просиділи, а потім підтримали законопроект. Ми, як журналісти, поважаємо їх фаховість у справі проведення корпоративів та дозвілля в мотузкових парках, але чому вони не поважають нашу фаховість та не слухають журналістів?

Андрій Боблях | Фото: kompkd.rada.gov.ua

Своє особисте бачення законопроекту нам висловив і народний депутат Андрій Боблях. Він також коротко відповів Сергію Томіленку з приводу «глухоти» членів профільного парламентського комітету.

— Законопроект про медіа писався протягом 3-х скликань парламенту, тому не можна сказати, що він писався під діючу владу. Робоча група працювала досить довго, на засідання запрошували усіх бажаючих. Тривали обговорення з усіма зацікавленими особами, як юридичними, так і фізичними. Були обговорення з громадськістю. Можу сказати, що існує велика кількість міфів та фейків щодо отримання Нацрадою великих повноважень щодо контролю за медіа, які виходитимуть за межі Конституції і загрожуватимуть свободі медіа. По-перше, Конституція не визначає сферу регулятора, а, по-друге, свобода закінчується там, де починаються порушення законодавства. Не може бути свободи слова без відповідальності. Наразі існує багато інтернет-медіа, які не мають свого регулятора, тому є багато фейків. Люди їх читають і тільки через певний час розуміють, що це фейк.

Можу сказати, що цей законопроект писався разом з представниками Ради Європи, використовувався досвід країн ЄС, де регулюють онлайн-медіа, в 11 країнах з 20-ти. В ЄС передбачена добровільна реєстрація, надання статусу журналіста. Після першого читання закон буде ще обговорюватись із представниками Ради Європи. Будуть працювати майданчики для спілкування.

До того ж цей законопроект об’єднає в один закон усі інші та різні, 5 чи 6, які регулюють сферу медіа. В тому числі й перекладений на українську мову радянський.

Тому зараз розганяють хвилю невдоволення саме ті медіа, які розуміють, що вони поширюють недостовірну інформацію.

Щодо оцінки пана Томіленка, що ми проігнорували побажання, то можу сказати, що у нього була можливість обговорювати законопроект у робочій групі. Я був на двох засіданнях, де обговорювався цей законопроект, і його на засіданнях не побачив.

До позицій сторін цієї дискусії додамо аналіз законопроекту, який у березні 2020 року на замовлення Офісу представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ провів експерт, доктор Джоан Барата Мір (Joan Barata Mir).

В аналізі, зокрема, міститься застереження з приводу низки передбачених законопроектом обмежень, що стосуються контенту, який може поширюватися на території України. Вказується на те, що конкретні ситуації, що впливають на національну безпеку, «можуть виправдовувати встановлення певних обмежень права на свободу вираження поглядів, однак ці обмеження мають бути чітко визначені у кожному конкретному випадку». Також в аналізі висловлюється занепокоєння щодо можливості накладення штрафу на певні ЗМІ шляхом заборони їх розповсюдження, що названо «надмірним і непропорційним заходом». Крім того, у ньому містяться рекомендації щодо процедури призначення членів, функціонування та повноважень Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

То які саме додаткові повноваження отримає Нацрада після прийняття відповідного закону?

Нацраді пропонують надати такі повноваження:

• вести переговори з власниками платформ спільного доступу до інформації (у тому числі — іноземними) та підписувати з ними угоди або меморандуми, прагнучи зафіксувати в таких актах обов’язок власників платформ передбачити заборону на поширення користувацької інформації, яка порушує вимоги законодавства України;
• звертатися до власників платформ з вимогами обмежити доступ до користувацької інформації, яка порушує вимоги законодавства України та за поширення якої до суб’єкта у сфері медіа застосовано санкцію у вигляді штрафу або анулювання ліцензії;
• звертатися до власників пошукових систем (у тому числі — іноземних) з вимогами вилучення (блокування) у результатах пошуку, що видаються за запитами користувачів, посилання на інформацію та перегляд такої інформації, що порушує вимоги законодавства України та за поширення якої до суб’єкта у сфері медіа застосовано санкцію у вигляді штрафу або анулювання ліцензії.

Підставою для скасування реєстрації, анулювання ліцензії або заборони поширення онлайн-медіа в Україні можуть стати «грубі та значні порушення». Про що йде мова? Наприклад, грубими порушеннями можуть бути дискримінаційні висловлювання на адресу етнічних груп, надання недостовірних відомостей про структуру власності, порушення прав дітей, зневажання державної мови, пропаганда комунізму, порушення закону «Про рекламу» та вимог щодо поширення передвиборної агітації тощо.

Загалом для телебачення та радіо перелік порушень ширший, ніж для онлайн-медіа, але рекламні порушення виписані для всіх типів медіа, так що за три випадки джинси чи просто нативної реклами можна залишитися і без ліцензії, і без реєстрації, і взагалі потрапити під заборону поширення в інтернеті.

Законопроект пропонує, щоб нормативно-правові акти Національної ради (у тому числі регуляторні) не підлягали обов’язковій державній реєстрації, як це є зараз. На думку розробників законопроекту, проекти нормативно-правових актів Нацради не мають бути погодженими з іншими державними органами, крім випадків, передбачених цим законопроектом.

Нагадаємо, законопроект № 2693 «Про медіа» був зареєстрований у Верховній Раді 27 грудня 2019 року. 19 травня його направили на повторне перше читання.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»