Продовжуємо вирішувати проблеми 109-го мікрорайону ► Команда Удовіченка
Коли надворі спека, не думаєш про холоди. А от понад 5 тисяч мешканців 109-го мікрорайону думають — з тривогою і страхом. Принаймні, з минулого року, коли адміністрація ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод» заявила про відключення від теплопостачання 16 будинків у районі Інституту зв’язку ця тема стала для мешканців найболючішою.
Люди були шоковані, не знали, що робити. Ситуація ж загострювалася з кожним днем. Тому з ініціативи членів нашої команди, заступника міського голови з питань ЖКГ Олексія Чепурка та депутата міської ради Тараса Бойка почалися перемовини з представниками ПТМЗ, «Полтаватеплоенерго», обласною владою та «Нафтогазом». Вони тривали довго й були неймовірно складними. В результаті досягнутих домовленостей цієї зими люди таки отримали тепло. Але, щоб «закрити» проблему раз і назавжди, вирішили збільшити потужності котельні на вул. Квітучій, 6-к і перемкнути на неї будинки 109-го мікрорайону.
Однак через пандемію коронавірусу та її наслідками «Полтаватеплоенерго» не встигло здійснити реконструкцію котельні цього року. Тому членам «Рідного міста» знову довелося шукати реалістичного виходу зі складної ситуації. І такий вихід знайшовся. Було запропоновано створити спільне підприємство з приватниками, що опалювали мікрорайон. В якому місто матиме 51% акцій, тобто отримає контроль над усіма процесами. Зокрема, й можливість впливати на розмір тарифів.
Рішення підтримала сесія міської ради. Підтверджуючи серйозність намірів, разом з ним депутати міської ради виділили 2 мільйони гривень на придбання нового газового котла.
Але не всі політичні сили спромоглися відкласти свої політичні інтриги та допомогти тисячам полтавців. Так, фракція Олександра Мамая проігнорувала сесію, а фракція Андрія Матковського просто відморозилася від цього надзвичайно важливого питання. Отже, кожен з них красномовно продемонстрував своє справжнє ставлення до реальних проблем людей.
Холоди, безумовно, настануть, але страху в мешканців уже не буде. Чому? Тому, що завдяки впертості й послідовності можна вирішити навіть надскладну проблему.
Команда Олександра Удовіченка діє.