Полтавка, в якої намагалися відібрати квартиру, повернулася додому та отримала нового опікуна-сусіда
«Полтавщина» поспілкувалася із заступником голови райради — начальником управління соцзахисту населення виконкому Київської районної в м. Полтаві ради Наталією Кобищан. Виявилося, що історія про незаконне заволодіння житлом недієздатної Інни М. вже має своє продовження.
З чого все почалося
З Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо, що слідчі відкрили кримінальне провадження стосовно незаконного заволодіння трикімнатною квартирою недієздатної жінки. Київський райсуд Полтави визнав право власності на квартиру за Наталією Куценко. Крім Куценко, відповідно до показів сусідки-свідка, слідчі перевіряють причетність до злочину судді Київського райсуду та головного лікаря психіатричної лікарні. Крім того, сусідка-свідок у своїх заявах вказувала, що причетними також можуть бути посадові особи Управління соцзахисту населення Київської райради.
Що розповіли в управлінні соціального захисту населення виконкому Київської райради
Начальник управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської райради Полтави розповіла, що виконавчий комітет, як орган опіки та піклування, дізнався про незаконне заволодіння житлом Інни М. від її сусідки, яка звернулася з відповідною інформацією до Управління соцзахисту населення Київської райради.
Орган опіки та піклування провів власне розслідування та з’ясував, що рішенням Київського районного суду без згоди установи було визнано право власності на квартиру за Наталією Куценко. Тож, щоб скасувати це рішення, орган почав готувати позовну заяву до суду. Під час цього процесу він дізнався, що Куценко подала заяву до суду про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами. Тоді орган опіки та піклування негайно подав до суду заяву про залучення його третьою стороною до розгляду справи.
Управління соціального захисту населення виконкому Київської райради
В судовому засіданні представник органу опіки та піклування надав беззаперечні докази незаконного привласнення громадянкою Куценко житла недієздатної та наголосив суду, що дане рішення приймалося всупереч вимогам ст.71 ЦК України. Без згоди таких органів опікун не має права вчиняти будь-які дії щодо нерухомого майна підопічного.
В лютому 2020 року Київський райсуд Полтави відмовив за безпідставністю Наталії Куценко в задоволенні позову до Інни М. про визнання права власності та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Отже, ні орган опіки та піклування, ні посадові особи управління соціального захисту населення Київської райради не причетні до незаконного заволодіння житлом недієздатної.
На сьогодні Інна М. повернулася додому та отримала нового опікуна.
Історія опікунства
У січні 2018 року до Київського районного суду Полтави звернулася Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О.Ф. Мальцева з заявою про визнання інваліда ІІ Інни М. недієздатною особою та призначення над нею опікуна.
У квітні 2018 року до органів опіки і піклування звернувся племінник Інни М. із заявою про призначення його дружини опікуном. Зі згоди органу опіки та піклування, Київський райсуд в травні 2018 року своїм рішенням визнав Інну М. недієздатною та призначив жінці опікуна — дружину племінника.
У серпні 2018 року опікун, з дозволу органу опіки та піклування, госпіталізувала Інну М. до психіатричної лікарні через погіршення стану здоров’я. У вересні стан Інни М. стабілізувався та її можна було виписувати з лікарні, але керівництво медзакладу повідомило, що опікун жінки не приїздить та на телефонні дзвінки не відповідає.
У подальшому орган опіки та піклування також намагався зв’язатися з опікуном, але вона не йшла на контакт та на дзвінки не відповідала. У жовтні 2018-го до органу опіки та піклування звернулась психлікарня із заявою про зняття опікунства з дружини племінника Інни М., адже вона не виконувала опікунські обов’язки. Також психіатрична лікарня просила призначити опікуном її саму.
У грудні 2018 року Київський райсуд, за згодою органу опіки та піклування, звільнив жінку від обов’язків та призначив нового опікуна — Полтавську обласну клінічну психіатричну лікарню в ім. О. Ф. Мальцева, в особі головного лікаря.
Втрачені документи
Коли опікуном Інни М. стала дружина племінника, вона подала заяву в управління соцзахисту, що документи на квартиру втрачені. Це підтвердили правоохоронці відповідною довідкою у липні 2017 року.
У довідці також містилася інформація, що свідоцтво про смерть матері Інни М. було у невідомої Оксани Б. Поліція зобов’язала жінку повернути документ.
А органу опіки та піклування вдалося з’ясувати, що Оксана Б. — це подруга померлої матері Інни М.
Що залишається не зрозумілим
Cуддя Тетяна Турченко
Згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень, суддя Тетяна Турченко визнала власником квартири Наталію Куценко на основі договору оренди з правом викупу житла. У договорі оренди зазначено, що його з Наталією Куценко уклала матір Інни М. в інтересах сім’ї. Строк його дії — до 28 серпня 2011 року.
В договорі було вказано, що квартира переходить у власність Куценко після сплати оренди в повному обсязі в кінці дії договору, тобто — 28 серпня 2011 року. Але договір оренди не був завірений нотаріально.
Не зрозуміло, яким чином суддя Тетяна Турченко визнала новим власником квартири Наталію Куценко. Адже рішення виносилося на основі вищезгаданого договору оренди, але він не був нотаріально завірений.
Також не зрозуміло, чому свідоцтво про смерть матері Інни М. було в її подруги? І чи були у неї ще якісь документи, які належать родині Інни М.?
Що зараз з Інною та її житлом
У березні 2020 року сусідка-свідок звернулася до суду із заявою про призначення її опікуном Інни М. Суд задовольнив цю заяву.
На сьогодні новий опікун Інни М. здійснює належний догляд за підопічною, житло привели у відповідний санітарний стан, відновлюються втрачені документи, аби відкрити спадкову справу на користь недієздатної Інни М.
«Полтавщина» продовжуватиме відслідковувати цю справу в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
, «Полтавщина»