Розмір тексту

Несолодкі новини. Що призводить до загибелі бджіл на Полтавщині?

Щороку по Україні прокочується хвиля загибелі бджіл. Через те, що періоди смертності медоносів співпадають із проведенням польових робіт, пасічники звинувачують у всьому аграріїв. Та чи винні місцеві агровиробники в загибелі бджіл?

Серед ймовірних причин гибелі комах виділяють три найбільш очевидні: неякісні пестициди, якими обробляють культури дрібні сільгоспвиробники, поширення небезпечних хвороб бджіл, що ведуть за собою вимирання цілих бджолосімей, та відсутність державної підтримки галузі, яка допомогла б пасічникам уникнути ризиків.

Втім, існують інші, не такі видимі причини. Виникають вони внаслідок ослаблення імунітету комах-медоносів, спричиненого невідомими вірусними інфекціями. Також різке зменшення популяції бджіл стає можливим через електромагнітне випромінювання, одним з джерел якого є мобільний зв’язок.

Щодня пасічники Полтавщини фіксують нові загибелі своїх помічників. Одні розповідають про те, що бджоли падають з рамок і в конвульсіях крутяться на місці, а потім буквально протягом хвилини гинуть. Інші помічають, що комахи падають біля вулика, неначе чимось вражені.

Чому ж насправді гинуть бджоли та чи винні у цьому агровиробники?

Чим хворіють бджоли?

Хвороби бджіл — ще одна ймовірна версія мору, яку не можливо ігнорувати. Від хвороб щосезону гине значна частина бджолосімей в господарствах пасічників.

Останнім часом серед медоносів швидко поширюється дуже небезпечне захворювання — вароатоз. Його збудник — кліщ варроа — чіпляється за спини бджіл, харчуються їх жировим тілом і переносять вірусні інфекції, в результаті чого комахи сильно слабшають.

Окрім цього, наразі на Полтавщині поширені й інші хвороби бджіл: гнильці, аскосфероз, вірусний параліч. Досить захворіти всього одній комасі або невеликій групі, щоб заразилися решта дорослих особин і личинок не тільки родини, але й інших сімей на пасіці.

Досвідчені пасічники знають, які небезпеки чатують їхніх помічників і готові прийти їм на допомогу. Коли бджолярі турбуються про своїх підопічних і вчасно вживають необхідних заходів їм вдається зберегти бджолосім’ї з найменшими втратами.

Дрібний виробник — дрібні наслідки?

Не секрет, що більша частина земель сільськогосподарського призначення у регіоні перебуває в оренді. Господарюють на них як дрібні фермери, так і великі холдинги. Виробничі процеси у великого бізнесу налагоджені таким чином, що усе працює системно й безперебійно. Для обробітку посівів такі компанії використовують сертифіковані для застосування в Україні та країнах Європи добрива й засоби захисту рослин. Ці препарати безпечні для використання, адже здійснюють мінімальний вплив на середовище, не токсичні для людей, тварин та комах-медоносів, тобто бджіл.

Навпаки, виробники сільськогосподарської продукції зацікавлені у розвитку бджільництва, адже бджоли є основними запилювачами квіткових рослин. Без допомоги цих комах не вдавалося б отримувати таких рекордних врожаїв, які щороку фіксуються в Україні.

А згідно з законодавчими вимогами, аграрії завчасно інформують голів сільських рад та громадськість, серед яких є й місцеві пасічники, що планується обробіток полів.

Інша справа — дрібні виробники. Через відсутність коштів для модернізації виробництва вони часто продовжують використовувати застарілі підходи. Це стосується не тільки порушення встановлених стандартів чи норми внесення добрив, а й їхньої якості. Адже сертифіковані препарати вартують набагато дорожче від препаратів сумнівної якості.

Меду — бути! Рекомендації пасічникам

Попри низку припущень та варіантів, питання про масову загибель бджіл досі залишається відкритим. Адже достеменно стверджувати про те, чому медоноси покидають свої домівки чи помирають — не можуть жодні фахівці. Тому держава, науковці, пасічники та аграрії мали б спільно займатися пошуком глобальних причин комашиного мору, а не порушенням процедур використання певних препаратів на локальному рівні.

Отже, бджіл потрібно захищати на місцевому й державному рівні, вдосконалюючи законодавство. Хороші практики можна почерпнути в розвинених країн, де галузь ефективно підтримується владою.

Українські бджолярі одноголосно виступають за покращення умов для ведення діяльності:

  • проведення заходів для збереження та розширення кормової бази бджільництва: покращення луків за рахунок підсіву певних трав, недопущення вирубування зелених насаджень та випалювання луків — спалювання стерні призводить до загибелі бджіл, а то й пожеж на пасіці;
  • ветеринарне обслуговування пасік;
  • удосконалення селекційної та племінної роботи в бджільництві;
  • матеріальну підтримку пасічників із боку держави та місцевої влади зокрема.

При цьому, налагодження комунікації з аграріями допоможе уникнути непорозумінь і навіть може стати основою майбутньої плідної співпраці. Адже в мирному співіснуванні зацікавлені обидві сторони. Так, підтримуючи діалог з виробниками бджолярі зможуть тримати руку на пульсі усіх можливих аграрних дій чи операцій.

Отже, рекомендації пасічникам наступні:

  • зареєструвати пасіку за місцем проживання, щоб агровиробники знали про її існування;
  • повідомити власника або користувача земельної ділянки, якщо плануєте перевозити пасіку до медоносних угідь;
  • вивезти пасіку на період до 5 днів не менше, ніж на 5 км від зони обробки полів авіаційним методом. При наземній обробці пестицидами — на відстань від трьох до п’яти кілометрів.

Рекомендації аграріям від Держспоживслужби:

  • не пізніше, ніж за три доби до обробки полів, повідомити органи місцевого самоврядування, районні чи селищні ради через ЗМІ про те, коли і чим оброблятиметься поле;
  • не пізніше, ніж за три доби до обробки полів розмістити оголошення в людних місцях у найближчих населених пунктах, вказавши компанію, культуру, назву препарату, час ізоляції бджіл та контактну особу;
  • не допускати обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл;
  • роботи з пестицидами проводити в ранні ранкові або вечірні години при мінімальних висхідних повітряних потоках.

Землі Полтавщини — родючі та щедрі, адже на них працюють відповідальні господарі. На широких ланах, до меж засіяних квітучими агрокультурами, зрощується основний інгредієнт майбутнього меду для пасічників. Разом з тим, бджоли запилюють близько 80% сільськогосподарських культур, приносячи користь аграріям. І якщо налагодити дружні відносини між бджолярами та агровиробниками, то від такої співпраці усі залишаться задоволеними.

Андрій МОКЛЯК

На правах реклами

Останні новини

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему