Оприлюднено звіт причин авіакатастрофи, у якій загинув Тарас Кутовий

Національне бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними судами опублікувало остаточний звіт за результатами розслідування авіакатастрофи в Полтавській області, внаслідок якої загинув екс-міністр аграрної політики і продовольства України Тарас Кутовий.

21 жовтня 2019 року, приблизно о 12:55, під час виконання польоту за маршрутом м. Київ (ЗПМ «Київ – Челендж») — с. Нижні Млини, сталося падіння гелікоптера Robinson 44 II (UR-KTB) в с. Тарасенкове Оржицького району. В результаті падіння гелікоптера стався вибух та пожежа, в наслідок чого гелікоптер зруйнувався та згорів. Пілот гелікоптера загинув на місці.

Відповідно до звіту, востаннє пілот гелікоптера Тарас Кутовий спілкувався із диспетчером о 12:45. Диспетчер проінформував пілота, що у Лубнах об 04:55 була видимість до 100 метрів, туман. Пілот підтвердив отримання інформації («Принял, по Лубнам видимость сто метров»).

Надалі пілот на радіозв’язок не виходив і на запит диспетчера о 13:27 не відповідав.

Експерти вважають, що гелікоптер при виконанні польоту потрапив у туман з видимістю менше 300 метрів і з низькою висотою нижньої межи хмар, що ймовірно, змусило пілота знижуватися з великою вертикальною швидкістю, щоб не втратити візуальний контакт з наземними орієнтирами та з метою підбору площадки для посадки гелікоптера.

При виконанні зниження гелікоптер лижами шасі зачепив верхні гілки дерева на висоті приблизно 20 метрів, після чого значно зменшив повітряну швидкість. Це трапилось раніше ніж зменшилася швидкість зниження. Далі пілот, ймовірно, перемістив важіль загального шагу догори, щоб вирівняти гелікоптер та зупинити швидке зниження. Гелікоптер вирівнявся в струмінь власного несучого гвинта, вимагаючи значно збільшити потужність двигуна та потрібний загальний шаг лопатей несучого гвинта. Гелікоптер почав входити в режим вихрового кільця (некероване зниження з працюючим двигуном).

Вийти з цього режиму польоту можливо тільки збільшивши повітряну швидкість шляхом зниження гелікоптера. Ймовірно пілотом була виконана спроба збільшення повітряної швидкості, але із-за малої висоти (менше ніж 20 метрів) що була у гелікоптера, сталося його зіткнення з землею, руйнування, і як наслідок пожежа.

Експерти дійшли до висновку, що причиною катастрофи став людський фактор.

— Найбільш вірогідною причиною катастрофи вертольота R44 II UR-KTB стала втрата пілотом контролю над вертольотом при виконанні маневру зниження після потрапляння в туман. При прийнятті рішення щодо виконання вильоту пілот не досить ретельно проаналізував зональні прогнози для польотів на низьких рівнях, — йдеться в звіті.

Нагадаємо, 26 січня 2018 року у Кременчуці на вертольоті Ми-8 розбилися 4 пілоти.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»