Розмір тексту

Проект «Smart Region» Полтавської області запустили у дослідну експлуатацію, яка триватиме 18 місяців

Після незапланованого витоку інформації щодо проекту «Smart Region», на розробку якого вже витратили понад 2 млн грн, голова обласної ради запропонував «Полтавщині» розповісти про деталі створюваного сервісу.

Олександр Біленький (голова Полтавської облради): Такого проекту у даному форматі в Україні не існує взагалі. Ми перші, які зробили таку логіку дій, коли поєднали проекти різних бюджетів, краудфандингову систему (збір коштів) на одній платформі. На обласному рівні цього не робив ніхто. І муніципальний рівень не можна порівняти із рівнем всього регіону. Це зовсім інша ідеологія дій. Ми зв’язуємо 5 модулів в одну платформу. Це значить, що є один модуль, наприклад «Бюджет участі», і на його розробку та впровадження потрібен час і зусилля. І так по п’яти позиціях. А потім ці позиції потрібно об’єднати в одну. Тобто, якщо є основа автомобіля, то це не значить, що автомобіль коштує менше. Просто двигун перебуває в одному стані, ходова частина в іншому, але цей автомобіль буде зібрано, і він поїде. І він буде коштуватиме стільки, скільки за нього заплатили.

Ірина Березова (керівник проекту «Smart Region»): Ми хочемо об’єднати чотири конкурси, які веде обласна рада: «Бюджет участі», «Шкільний громадський бюджет», екологічні ініціативи, обласний конкурс. Щодо останнього, то він реалізується з 2010 року і зараз ми хочемо зробити його електронним. Там буде загальна картина усіх проектів-переможців. Зараз такого немає, а проект надає таку можливість. 4 платформи об’єднаються в одну і ще додається краудфандинг (це новий всеукраїнський тренд). Наша мета — розповісти громаді, що це. І для цього ми робимо електронну платформу з підключенням усіх функцій. Об’єднання в одну панель — це дуже складно. Це те саме, що на рівні держави об’єднати Фонд регіонального розвитку з іншими фондами і підвести під це єдину адмінпанель. Розробники розуміють, що зробити тільки сайт — легко. А об’єднати це — складно. ІТ-шники це розуміють. Коли ми писали досить довге технічне завдання, то розробники розуміли, що потрібно вивчити усі 5 проектів.

Олександр Біленький та Ірина Березова Олександр Біленький та Ірина Березова

Олександр Біленький: Коли ми власними силами хотіли реалізувати «Smart Region» ще у 2018 році, то не змогли написати навіть технічне завдання. Тому ми і оголосили конкурс.

Едуард Ткаченко (розробник «Полтавщини»): Готуючись до інтерв’ю, я перечитав 42 сторінки технічного завдання, які коштували бюджету 189 тис. грн. Я розробляю сайти вже багато років, і у мене таке враження, що це технічне завдання майже повністю складається з «води». Перша його частина нагадує витримку з умовного підручника «Веб-сайти для «чайників».

Ірина Березова: Це загальна частина, вона є обов’язковою.

Едуард Ткаченко: Друга частина — описує кнопочки, формочки, який у них має бути текст, але вона не пояснює логіку роботи порталу. Розробнику важливо розуміти, для чого розробляється та чи інша функція, як вона має працювати.

Ірина Березова: Це писалося для розробників. У вступній частині описана мета створення цього конкурсу.

Олександр Біленький: Суть в тому, що коли нам самим не вдалося створити технічне завдання, ми запросили компанію. І вона навіть не дійшла до фіналу. Вони озвучили нам вартість робіт — 10 млн грн.

Ірина Березова: Це був дуже важкий тендер. Ми його почали 16 серпня і закінчили восени. Ви знаєте, що таке закон «Про публічні закупівлі»: 30 днів на подачу пропозицій, розгляд, аукціон. Також скарги загальмували процес. Коли антимонопольний комітет розблокував — ми пішли по процедурі розгляду документів наступних учасників, всього їх було шість. У єдиного, п’ятого учасника (ЕФ ДІ АЙ КАМПАНІ) документація повністю відповідала технічному завданню.

Едуард Ткаченко: Я читав попереднє інтерв’ю Олександра Юрійовича Дарині Синицькій, де він говорив, що цей проект нестандартний і нетиповий. І я не розумію, що у «Smart Region» такого нестандартного і нетипового? Він складається зі стандартних модулів: оплата для краудфандингу через WayForPay, який є на будь-якому інтернет-магазині; стандартна авторизація через BankID, яка є на багатьох державних сайтах; навіть дизайн шаблонний.

Ірина Березова: У кожного сайту є функція голосування через BankID, MobileID, ЕЦП? Сервіси голосування, сервіс зворотнього зв’язку, сервіс СМС-повідомлення — це вже називається «складний функціонал». Внутрішній процес підключення функції оплати через WayForPay дуже складний — потрібно багато договорів, консультацій з юристами.

Едуард Ткаченко: Щодо юридичних питань — на чий рахунок прийматимуться кошти для краудфандингу?

Ірина Березова: Технічним завданням передбачено створення проекту онлайн. Проект потрапляє до модератора, наприклад, до мене. Я перевіряю, чи відповідає проект умовам. Як здійснюється оплата? Система WayForPay. Адміністрування цієї частини модулю ми будемо делегувати установі, яка має статус неурядової та неприбуткової, це передбачено законодавством. Після презентації проекту 3 березня ми оголосимо конкурс на участь партнера Полтавської облради. Це може бути «Зміст», «Інститут аналітики та адвокації», «Ґараж Ґенґ», будь-хто із досвідом технічного супроводу такої платформи.

Едуард Ткаченко: Під цей проект обласна рада придбала дуже потужний сервер, вартістю 180 тис. грн (очікувана вартість взагалі була 330 тис. грн) Такий сервер зможе «витримувати» одночасно десятки тисяч користувачів онлайн. Яке навантаження ви очікуєте?

Ірина Березова: Це не великий потужний сервер. Розробники техзавдання виписали й вимоги до серверу, який витримає таку платформу. У нас є аналітика голосувань за останні 2-3 роки, скільки у нас подавачів проектів. Ми це дали розробникам, щоб вони спрогнозували зростання. Подивіться підсумки «бюджету участі 2019» — 341 тисяча «паперових» голосів і 33 тисячі «електронних».

Едуард Ткаченко: Чому не можна було використати «хмарне» рішення, адже конкурс триває 2 тижні? Є пікове навантаження, а увесь інший час сервер простоюватиме.

Олександр Біленький: Ми хочемо своєрідно «підчепити» громаду. Пирятин, Решетилівка, Миргород — готові приєднатися до цієї платформи по своїх Бюджетах участі. І ми готові запропонувати свої послуги, щоб вони користувались нашою платформою. Ми будемо донизувати ці елементи.

Ірина Березова: Наприклад, є Опішнянька та Глобинська ОТГ, вони стартують зі своїми Бюджетами участі в 2020 році. І вони потребують платформу для голосування своїх проектів. Для них можна зробити окремий модуль на «смарті». Сервер захищений, є всі функції: MobileID, BankID — вони зможуть ними користуватися. Я вважаю, що бюджети місцевих громад мають бути на нашій платформі.

Едуард Ткаченко: Чим «Smart Region» буде принципово кращим за ту платформу, яку Полтавська область використовувала для бюджету участі раніше?

Ірина Березова: Якби ви знали, як важко у нас відбувається голосування на платформі Фонду Східна Європа. Наприклад, у жовтні у нас було голосування за ШГБ (шкільний громадський бюджет). Адміністратори цієї платформи приїжджали на партиціпаційний форум і говорили, що Полтава поламала їм сервера. Так, у жовтні масовим входом за голосування ми «поламали» їм сервера. За ШГБ голосів втричі більше, ніж за бюджет участі. На тій платформі одночасно йде голосування для 8-10 міст та регіонів. Подивіться, скільки там користувачів. Вони постійно «виснуть». У нас постійно скарги: мене не приймає платформа, мені не вдається авторизуватися, мій голос не зараховано. Так людина заходить раз-два і втрачає інтерес взагалі.

Олександр Біленький: Люди ж одразу нам претензії висловлюють — чому ми не можемо проголосувати? Але це не наша платформа. Ми звертаємось, а вони говорять: чекайте. А ми не повинні втратити спільноту, яка голосує. Для цього потрібна окрема і своя платформа.

Едуард Ткаченко: До речі, чому існують обмеження на кількість голосів за різні проекти? Чому людина не може проголосувати за всі проекти, які їй подобаються, а має обирати якийсь із них?

Олександр Біленький: Ми збирали робочу групу, експерти Роман Широких, Леонід Донос, Стельмашов та інші. І під протокол прийняли саме таке рішення. Це їх досвід. У наступному році ми може переглянути це. До речі, у 2021 році буде тільки електронне голосування.

Едуард Ткаченко: Як ви вийшли на очікувану вартість в 2,7 млн грн?

Ірина Березова: Ви у своїй статті вказали видатки на 2019 рік і планові на 2020 рік. За розробку Smart Region і за сервер — 2,19 млн. Ця ціна сформована за результатами аукціону на ProZorro. А чому така очікувана? Тому що ми консультувалися. Нам в ІТ-компаніях сказали, що ми б оцінили в 6 млн грн.

Олександр Біленький: Та компанія, яка писала нам технічне завдання, оцінила проект у 9 мільйонів гривень з копійками.

Едуард Ткаченко: Я дивився проплати по цьому договору — він вже повністю закритий. Ви не боїтеся, що прийдуть правоохоронці і скажуть, що сайт недороблений, а ви вже оплатили всі роботи?

Ірина Березова: Згідно з договором, «Smart Region» приймається у стадію дослідної експлуатації. Це не завершальна експлуатація. Скільки є видів експлуатації автоматизованих систем? По ГОСТу, по стандарту їх три: попередні, дослідні та завершальні (приймальні) випробування. Ми спеціально приймали в дослідну експлуатацію, бо не можемо прийняти у завершальну, поки не переживемо усі чотири конкурси. Нам потрібно випробувати верифікацію, авторизацію, голосувальну систему. З 1 січня розпочався технічний супровід та 18 місяців триватиме дослідна експлуатація. Потім ми складемо протокол про проведення приймальних випробувань і акт про прийняття системи в завершальну стадію. Тобто, ми 18 місяців тестуватимемо систему. Зараз закладаємо 180 тис, щоб розробили модулі для Опішнянської та Глобинської громад. Не уявляю, хто візьметься за таку роботу за такою ціною. Це буде розробка окремих модулів, які потім пришиють до загальної платформи.

Едуард Ткаченко: У проекті рішення облради я бачив, що на 2020 рік заплановано виділити 190 тисяч гривень на модернізацію «Smart Region». Сайт ще не запущено, а його вже потрібно модернізовувати?

Ірина Березова: Запущено у дослідну експлуатацію. У багатьох сайтів міністерств є приписи «працює у тестовому режимі». Це означає, що платформу тестують. А модернізація — у нас дві громади хочуть свій «Бюджет участі», ми вже говорили. І ми заклали поки що орієнтовно 190 тисяч гривень на модернізацію нашого «смарту». Але ми не уявляємо, хто візьметься за таку розробку двох модулів за такі кошти.

Едуард Ткаченко: Чому для кожної нової громади потрібно розробляти новий модуль, а не використати функціонал існуючих, адже там будуть ті самі функції?

Ірина Березова: Є чотири конкурси, є краудфандинговий модуль. Як завести Опішню, Глобине всередину обласного бюджету участі? Це потрібен окремий модуль, окреме програмне забезпечення, окремий кабінет.

Олександр Біленький: Я думаю, ми з них спитаємо фінансово. Ми закладаємо ці кошти про всяк випадок, але однозначно для них це безкоштовно не буде. Але як можуть збігтися механіка, логіка проведення конкурсу Опішнянською ОТГ з обласним? Можливо, вони захочуть дати людям доступ голосувати за всі проекти?

Едуард Ткаченко: Який сенс робити для «Smart Region» мобільні додатки, адже голосування триває 2 тижні на рік? Навіщо людині встановлювати на телефон додаток, щоб проголосувати раз на рік?

Олександр Біленький: По-перше, це для зворотнього зв’язку.

Едуард Ткаченко: На сайті також може бути зворотній зв’язок. Мобільний додаток — це додаткові витрати. Цей сайт адаптований під мобільні пристрої. На сайт можна перейти по посиланню з Facebook, наприклад, якщо друзі просять проголосувати за їх проект. З мобільним додатком так не вийде.

Олександр Біленький: Якщо людина є в дорозі, їй надходить повідомлення, що ваш проект зареєстровано, за нього віддано стільки-то голосів. Я говорю дуже приблизно. Як можна оцінити суму всього проекту? Виходячи з чого? Ми вважаємо, що це реальна ціна. Вартість входить в загальну суму 2,2 млн грн.

Ірина Березова: Мобільний додаток — це зручно. Мобільні телефони є у кожного. З AppStore чи GooglePlay можна завантажити додаток один раз. Ми не орієнтовані тільки на міських мешканців, а в селах не у всіх є стаціонарні комп’ютери. Мобільний додаток дає можливість зручної роботи в особистому кабінеті, де є комунікація зі мною, з адміном. Я спілкуюся з людиною, вказую на помилки. Це зручно. А через сайт зі смартфону ви не задасте питання модератору.

Едуард Ткаченко: Скільки коштуватиме підтримка сайту після завершальних випробовувань?

Ірина Березова: Йде мінімальна оплата за IP-адресу, за домен та субдомен — це до 200 грн щороку. За інтернет сплачуємо як установа, як і решта. Сервер буде розміщено у нас, в серверній, у нас є захист інформації. Ми пройшли перевірку спецзв’язку. Це поточні видатки, в тому числі й на Комплексну систему захисту інформації.

Едуард Ткаченко: Скільки людей займатиметься сайтом? Які витрати на їхні зарплати?

Ірина Березова: У мене кожен спеціаліст у відділі веде один проект. Це 4 спеціаліста і один адміністратор.

Едуард Ткаченко: Чи є у вас показники, прив’язані до певних строків, щоб сказати: проект успішний чи ні?

Ірина Березова: Це позитивні відгуки наших користувачів, які спокійно, без скандалів і скарг зможуть голосувати, і все буде зараховуватись. Також це кількість голосуючих, зареєстрованих, кількість відвідувань на день. Поки не можу сказати, скільки буде. Вперше ми будемо голосувати за проекти екологічних ініціатив. Щоб побачити: цікаво це громадам чи ні.

Олександр Біленький: До того ж, конкурс територіальних громад — раніше рішення приймали тільки депутати обласної ради та експертна група. А ми ще хочемо підключити сюди громаду, щоб людина змогла сказати: я підтримую цей проект. Простою мовою, проект «збиратиме лайки». Бо люди інколи взагалі не знають, що подають керівники громад. І коли вже йде процес реалізації, вони запитують: а навіщо нам освітлення чи навіщо нам вода?

Ірина Березова: Так, внизу між органами місцевого самоврядування та громадянами немає комунікації, немає аналізу потреб і проблем, а вони подають те, що нецікаво громаді.

«Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему