Де взяти туристичну «родзинку» для міста?

Публікація матеріалу «Чи з’являться в Полтаві туристи?» викликала певний резонанс як у читачів «Полтавщини», так і користувачів мережі Facebook. Ми отримали кілька запитань і пропозицій. Насамперед, полтавців цікавлять конкретні відповіді на запитання — навколо чого розбудовувати галузь, що стане родзинкою туристичної привабливості міста, які заходи потрібні для залучення туристів у місто. Заради відповідей на ці та інші питання, ми вирішили продовжити обговорення теми туризму. До вашої уваги думки з приводу цього від засновників Громадського руху «Місто нашої волі» Сергія Бульбахи та Сергія Клименка.

Сергій Клименко: Потрібно бути занадто самовпевненим, щоб заявляти, що маєш відповіді на всі запитання. Тим більше, на такі складні, як розбудова туристичної галузі майже з нуля. Чому з нуля? Спробую роз’яснити.

Аналізуючи програму «Полтава туристична», я наполягав на тому, що починати потрібно з відповіді на запитання: яких саме туристів ми бажаємо бачити в місті. І якщо ми робимо вибір на користь заможного європейського гостя, то треба визнати, що кількість саме таких туристів у місті наближена до нуля. Тому і розвиток цього сегменту потрібно розпочинати з чистого аркушу.

І ось тут і виникає проблема «родзинок», «магнітів» та ідей. Якщо живеш поблизу Тадж-Махалу або поряд із пірамідами Гізи, питання «родзинок» вирішується саме по собі. Але очевидно, що це не наш випадок. Однієї «родзинки», скоріш за все, буде замало. Тут потрібна кропітка та довга робота цілого колективу фахівців. Тільки самозакохана людина, та й ще та, що вважає себе генієм може розраховувати на те, що кілька годин, проведених за вивченням «Довідника «Стеля», подарують їй низку проривних ідей, які надалі одним помахом пальця приведуть до міста десятки тисяч туристів або сотні мільйонів інвестицій. Насправді, так не буває.

Спочатку необхідно зібрати та проаналізувати величезний масив статистичної інформації. Як тієї, що стосується можливостей регіону, так і інформації щодо сучасних туристичних трендів. В світі існують десятки, якщо не сотні видів туризму. Треба з’ясувати, які з них придатні для наших умов. Потрібно вивчити досвід успішних проектів. «Ефект Більбао», наприклад або ж досвід Сингапура чи Дубліна. І вся ця величезна робота — це тільки перший етап, Етап формування цільових аудиторій. А коли аудиторії будуть сформовані — потрібно запитати в них: за який продукт і скільки вони готові заплатити. Таким чином, можливо вдасться відчути варіанти «родзинок» та «магнітів». А вже після — створення продукту, просування, маркетинг.

І при цьому потрібно усвідомлювати, що не факт, що навіть при такій організації ми отримаємо очікуваний результат. Але це все одно краще, ніж викидати з року в рік мільйони бюджетних гривень на недолугі заходи та писати з року в рік недолугі програми. Ми не заявляємо, що ми все знаємо. Але ми знаємо, що потрібно робити, щоб отримати реалістичні відповіді на складні запитання і як на базі отриманої інформації прийняти ефективні управлінські рішення.

Сергій Бульбаха: Аналізуючи програму розвитку туризму, я говорив про те, що для ефективного вирішення завдань, що стоять перед галуззю, потрібна організація приватної структури, яка візьме на себе основне навантаження. Потрібен туроператор, який би заробляв на залученні туристів в Полтавський регіон. Тепер про це та інше докладніше.

Колега Клименко коротко, але досить інформативно розповів про те, як потрібно шукати потенційних відвідувачів міста, формувати цільові аудиторії. Давайте припустимо, що однією з таких аудиторій ми визначили громадян Швеції, які б цікавились Полтавською битвою. Кажуть, що не існує жодної шведської родини, чиї предки не брали участь у великій битві і що нащадки хотіли б покласти квіти на могили загиблих. Можливо це так, а можливо ні. Ми цього не знаємо. А як дізнатись? Запитати.

Сергій Клименко та Сергій Бульбаха

Як це зробити? Варіантів кілька. Наприклад, замовити опитування серед шведів на тему, що б спонукало їх їхати в Полтаву? Індивідуальні інтерв’ю, фокус-групи і таке інше. Може замовити і оплатити це місцевий бюджет? Ні. Є інші, дешевші та більш дієві засоби. Потрібно знайти та запросити в Полтаву керівників і власників шведських туристичних операторів. Зустріти за вищим розрядом, годувати, поїти, розважати. Повернутись до дому вони повинні закоханими в Полтаву. Пам’ятаєте Oriflame? Для успіху в реалізації потрібно самому бути стовідсотковим споживачем. Так і тут. Закоханий в Полтаву менеджер значно краще буде продавати наш продукт, ніж той, який жодного разу в Полтаві не був. І це не know how. Це стандартна схема розкрутки нових напрямків, готелів чи продуктів. Звичайна бізнес-технологія.

Крім того, шведський менеджмент допоможе нам зробити продукт, конкурентний на шведському ринку. Вони розіб’ють потенційних туристів на сегменти, пропишуть умови, необхідні для кожного сегменту. Можливо, ідеальним була б організація спільного підприємства, в якому полтавська сторона взяла б на себе організацію туру: умови, трансфери, поселення, харчування, розваги і таке інше. Шведи взяли б на себе просування. Вони ж набагато краще відчувають свою аудиторію, знають, які інструменти працюють краще, як переконати свого споживача зробити потрібний вибір. При такій організації процесу знайдуться і «родзинки» і «магніти».

І це лише робота з однією аудиторією. Їх потрібно виділити з десяток, якісно працювати над залученням туристів по кожному сегменту і молити Бога, щоб одна, дві чи три стратегії спрацювали. І у всякому випадку потрібно заборонити чиновникам витрачати наші гроші на вітер.

ГР «Місто нашої волі»