Суд виніс вирок 19-річному Максиму Юхименку, який на Алмазному до смерті побив знайомого

2 грудня Октябрський районний суд виніс вирок 19-річному Максиму Юхименку, який рік тому до смерті побив свого знайомого 22-річного Сергія Лифаря. Суддя Віталій Микитенко призначив обвинувачуваному 7 років позбавлення волі. Про це стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Спочатку повідомлялося про те, що 4 листопада 2018 року у Полтаві на Алмазному група невідомих напала на 22-річного місцевого мешканця. Хлопця сильно побили. До лікарні він потрапив непритомним, а за тиждень — помер. Пізніше з матеріалів справи стало відомо, що померлий — 22-річний Сергій Лифар, він був «закладчиком» наркотиків і мав борги. У його речах знайшли записи про кредити та позики, а також згадку про Telegram-канал, створений для продажу наркотиків та наміри їх придбати та заробляти на цьому.

Аркуш паперу, зміст якого переданий в судовій ухвалі

Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за ч.1 ст. 121 ККУ (Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило втрату функцій органу). А після смерті Сергія Лифаря справу перекваліфікували на ч.2 ст. 121 ККУ (Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого).

Слідство

На той момент у правоохоронців вже був один підозрюваний. Ним виявився полтавець Максим Юхименко, 2000 року народження. За даними МВС, його оголосили у розшук 15 листопада 2018 року — він переховувався від органів досудового розслідування та був заочно повідомлений про підозру.) Його затримали у січні 2019 — більш ніж через 2 місяці після побиття. Спочатку йому обрали запобіжний захід — 60 діб арешту з можливістю внесення 128 тис. грн застави. Згодом, за скаргою прокурора, заставу скасували.

На момент затримання втікача, слідчі вже допитали решту учасників бійки, які далі були свідками по справі. Покази 10 осіб різнилися між собою. За однією з версій, особи, які були з Максимом Юхименком, намагалися завадити йому побити Сергія Лифаря. Той пригрозив, що з ними буде те саме, і вони перестали.

Інша версія, що Юхименко під час бійки з Лифарем був один, а компанія в цей час нібито шукала Юхименка. За якийсь час той пробіг повз них і вигукнув: «Ви мене не бачили», або не казав нічого. Наступного дня Юхименко нібито намагався з’ясувати, чи не шукають його, і наказав нічого про побиття не розказувати, пригрозивши знайомому фізичною розправою.

Ще один зі свідків взагалі відмовився давати покази, посилаючись на те, що їх можна буде використати проти нього. Інший розповів, що знав — Сергій Лифар продає наркотики. Максим Юхименко хотів придбати у нього канабіс. Хлопці були не знайомі, а тому цей свідок мав переговорити з Юхименком.

Сергій Лифар | Фото: vk.com/id465443499

13 березня до суду було направлено обвинувальний акт за підозрою Максима Юхименка у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 ККУ (Умисне тяжке тілесне ушкодження). З цього моменту розпочався розгляд справи по суті.

Під час чергового засідання 18 вересня суд продовжив допитувати свідків у цій справі. На засіданні була присутня сестра обвинуваченого, яка розповіла, що загиблого Сергія Лифаря били всі, хто був присутній того вечора під час сутички, а зараз більшість просто намагається уникнути відповідальності.

Сестра обвинуваченого також зазначила, що на одному із засідань, свідки розповідали, що свідок Ярослав Слинько також бився з Сергієм Лифарем. Але під час допиту у суді сам Слинько розповідав, що вони лише потримали один одного за куртки. Крім того, Ярослав Слинько також був ініціатором зустрічі з Сергієм Лифарем, адже між ними був конфлікт.

Пост матері Сергія Лифаря

Вирок

Відповідно до інформації в Єдиному державному реєстрі судових рішень, під час винесення вироку суд взяв до уваги покази свідків. Компанія молодих юдей, які прийшли разом з Юхименком до кафе-бару «Ханума» розповідали, що загиблого Лифаря бив один Юхименко, переміщаючись з ринку «Алмазний» до дитячого майданчика у дворі будинку по вул. Ю. Кондратюка. Свідок Ярослав Слинько розповідав, що на дитячому майданчику були лише Лифар, Юхименко та ще один хлопець — 3 осіб.

Проте, ще один свідок зазначив, що у бійці брали участь 4 осіб, але хто саме та кому завдавав удари — не бачив, бо було темно і він був на певній відстані.

Обвинувачений свою провину визнав частково та пояснив, що дійсно бився із Лифарем, але смерті йому не бажав.

Під час винесення вироку суддя Віталій Микитенко, врахував характер та ступінь тяжкості злочину, який відноситься до тяжких, являючи підвищену суспільну небезпеку. Також враховано особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України — не судимий, не працює, не навчається, за останнім місцем навчання характеризувався негативно, не одружений, на обліках нарколога та психіатра не перебуває, фізично здоровий, має задовільні умови життя та виховання. Дорослі підмовники чи інші співучасники, виходячи з меж пред’явленого звинувачення, відсутні.

Тому суд призначив Максиму Юхименку 7 років позбавлення волі. Оскільки строк відбування покарання рахується з 26 січня 2019 року, засудженому залишилося відсидіти 6 років та 2 місяці.

Крім того, суд постановив стягнути з Максима Юхименка на користь батька Сергія Лифаря 34 778 грн матеріальної шкоди, 500000 грн моральної шкоди та 8000 грн витрат на правову допомогу.

Вирок ще не набув законної сили та може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суд.

Нагадаємо, що тієї ночі біля нічного клубу «Грамофон» також сталася сутичка, в результаті якої загинув 24-річний Владислав Дряпак. Октябрський райсуд призначив 13 років ув’язнення винуватцю події Микиті Миронову. За словами одного зі свідків по справі загиблого Сергія Лифаря, компанія, яка відпочивала в кафе-барі «Ханума» після побиття Лифаря поїхала до «Грамофону» та також бачили бійку біля нічного клубу.

Анастасія НЕДОГОРСЬКА, «Полтавщина»