«Полтавщині» 10 років
10 років — це багато!
Людська пам’ять слабка і вибіркова. Вона зберігає для нас тільки найважливіші і найяскравіші події. Чи багато пам’ятаємо з того, що відбувалося 1 грудня 2009 року? Ну ось наприклад:
Президенту України Віктору Ющенку подарували кошеня замість кота Тигра, який втік від нього. Росія заявила, що відкликає своїх контррозвідників з Криму. Лондонський суд відклав слухання у справі видачі Росії Євгена Чичваркіна на 9 місяців. Ліонель Мессі отримав свій перший «Золотий м’яч», а Карім Бензема потрапив у ДТП. У Варшаві снайпер обстріляв трамвай, а в Сіетлі застрелили злочинця, підозрюваного у вбивстві чотирьох поліцейських. Олександр Лукашенко передав Сільвіо Берлусконі архівні матеріали КДБ. Оргкомітет «Сочі-2014» офіційно представив логотип XXII зимових Олімпійських ігор. Обама оприлюднив нову стратегію США в Афганістані. Кандидати в Президенти України Костенко, Ратушняк і Гриценко відмовилися від держохорони. Ціна на золото встановила новий рекорд — 1200 доларів за унцію. Роман Поланскі, заарештований у Швейцарії на вимогу США, не зміг вийти під заставу. У Північній Кореї деномінували вон. ФК «Полтава» виділили 2,7 га землі під будівництво бази. Мер Полтави Андрій Матковський розповів, що не сумнівається в своїй перемозі на майбутніх виборах, а Арсеній Яценюк — що він не єврей. Верховна Рада прокотила бюджетний кодекс уряду Тимошенко, а Генпрокуратура відзвітувала про те, що майже закінчила експертизу плівок Мельниченка. Єдина дочка екс-президента США Білла Клінтона Челсі оголосила про те, що виходить заміж.
І кому цікаві ці новини зараз? За рідкісним винятком — звичайний інформаційний шум. Але сталася 1 грудня 2009 року й одна неординарна, видатна подія. Свої перші новини опублікувало інтернет-видання «Полтавщина».
В той день ми пообіцяли «бути чесними та відвертими з нашими читачами, об’єктивно, без призми політичних пристрастей, дивитися на все, що відбувається в регіоні.
... розвиватися і радувати жителів Полтавської області оперативністю, інформативністю, яскравими ілюстраціями і, звичайно ж, цікавими журналістськими знахідками». Нам здається, що ми тримаємо свої обіцянки.
10 років це багато! Ці роки наповнені різними подіями. Нам дякували і нас кляли. Нас любили та ненавиділи. Нас цитували і «оголошували ніким». З нами судилися. Нам погрожували. На нас вішали ярлики. Нас ставили в приклад. Нас проголошували кращими.
Все було! За все — спасибі!
Дякуємо друзям! Їхні теплі слова мотивували нас. Дякуємо недругам! Їх ненависть робила нас сильніше.
Нам завжди таланило на людей. У якості журналістів, аналітиків і партнерів нам траплялися, в основному, люди чесні, порядні, розумні й талановиті. Завдяки їм ми і стали тим, ким ми є зараз.
10 років це багато! І всі ці роки з нами були наші неповторні і майже рідні читачі. Дякуємо вам!
10 років це багато! Стрілки годинника вже відбили наше перше десятиліття. Ми йдемо святкувати! Ми це заслужили! До біса скромність! Ми найкращі! Зі святом нас!