Який хліб щодня їдять полтавці?

Найпопулярнішим продуктом для більшої половини українців є хліб, щодня він присутній на столі усіх вікових груп та різних категорій населення. 

Проте, останнім часом можна почути багато нарікань на якість хлібобулочних виробів. Продукт, який наші прабабусі діставали з печі і той, який ми купуємо в хлібних крамницях, дуже відрізняються не на користь останнього, хоча ціна на нього і не перестає вперто повзти вгору. 

Фахівці ДП «Полтавастандартметрологія» з початку року перевірили 8 партій хлібобулочних виробів 4-х виробників регіону. В поле зору держінспекторів потрапив так званий соціальний хліб, а також кілька різновидів батонів та булочки. Загалом «іспит» на якість пройшли 907 кілограмів хлібопекарських витворів загальною вартістю понад 3 з половиною тисячі гривень.

Зокрема, продукція ВАТ «Миргородський хлібозавод» (хліб «Орільський» подовий та батон нарізний) і ВАТ «Полтавський хлібзавод «Південний» (хліб із суміші житнього і пшеничного борошна «Дачний» та булочки здобні «Ромашка») відповідали вимогам стандартів.

Не виникло претензій і до якості хліба пшеничного із борошна першого сорту, хліба поживного із суміші житнього і пшеничного борошна та батона підмосковного виробництва ВАТ «Полтавський хлібокомбінат».

Якісним визнали хліб білий із пшеничного борошна першого сорту виробництва ПП «Ареал» (с. Степне, Полтавський р-н). А ось хліб столовий подовий не відповідав вимогам нормативних документів за маркуванням. Не було й половини необхідної для споживачів інформації і на етикетці батону підмосковного цього ж виробника, який до того ж, не відповідав вимогам стандартів ще й за органолептичними показниками. Крім того, підприємство не мало приладу для контролю температурно-вологісного режиму в складських приміщеннях та переліку засобів вимірювальної техніки, які підлягають повірці, 6 із них використовувались з терміном повірки, що минув. Тож підприємству було видано припис про усунення порушень та накладено адмінстягнення на одну посадову особу на загальну суму 170 гривень. Реалізацію нестандартної партії продукції заборонили.

Хоча справедливості ради варто зазначити, що саме хліб з винятково натуральної сировини найчастіше бракується під час перевірок. Адже він швидко псується та пліснявіє, а найменший недогляд за дотриманням технології випікання чи недоліки борошна відразу ж даються взнаки на «зовнішності» та смакових властивостях кінцевого продукту. Зовсім інший результат можна спостерігати у виробів для яких «не пожаліли» всякого роду добавок. Саме вони допомагають зробити навіть з муки низьких сортів білосніжний, пористий та хрумкий батон, який довгий час не втрачає своїх споживчих властивостей і не вкривається цвіллю. Серед штучних покращувачів якості хлібобулочних виробів, витяжки із натуральних продуктів, наприклад, суха клейковина, яка дозволяє збільшити вихід і покращити форму хліба, чи мезофільні закваски, які дозволяють йому довше зберігатися. Але ці добавки — недешеві. А ось хімічні «покращувачі» значно вигідніші. Що ж вони собою являють? Стандартний набір це — аскорбінова чи інша кислота, яка продовжує тісту «життя», ферменти (штучно синтезовані речовини, які сприяють швидшому і сильнішому підйому дріжджів), емульгатори (вони підвищують розчинність речовин у воді, роблять тісто більш однорідним і, як наслідок, м’якуш стає еластичним), розпушувачі (в результаті їх застосування об’єм хліба залишається таким же, а вага знижується). Часто покупці, які звикли до того чи іншого сорту хліба, не дивляться на етикетку і не помічають зниження ваги. Збільшують вихід готової продукції також спеціальні добавки, які затримують у хлібі зайву воду. Всі ці речовини, звичайно ж, дозволені Міністерством охорони здоров’я, але назвати продукт з їх використанням натуральним доволі важко. Втім, як попереджають вчені, накопичення такої хімії має канцерогенний ефект для людського організму, тобто загрожує ризиком виникнення онкологічних захворювань.

Тож, як попереджає прес-служба ДП «Полтавастандартметрологія», якщо Ви не байдужі до складу їжі, яку споживаєте, та хочете бодай трішки знизити «хімічне» навантаження на організм, уважно прочитайте інформацію на маркуванні продукції, якщо у її складі значиться «покращувач» чи «консервант», ні про яку 100%-ву натуральність не може бути й мови. Якщо хлібина продається без етикетки, інформаційний листок повинен бути у продавця і він зобов’язаний пред’явити його на вимогу покупця. Коли термін реалізації паляниці більше 4 днів, без «втручання» консервантів при її виготовленні точно не обійшлося. А якщо хліб занадто крихкий і так і розсипається при розрізуванні, то швидше за все це «заслуга» штучних розпушувачів. Сохнуть, але не пліснявіють вироби з синтетичними антиоксидантами. Отже, краще обирати найпростіший буханець, він хоч і не такий «повітряний» та апетитний, як батон, зате більш корисний та безпечний.

Андрій ПЕТРОВ, «Полтавщина»