Військова служба у Збройних Силах — школа гарту чи марнування часу?

Звісно, сьогодні з огляду на соціально-економічні проблеми у державі важко стверджувати, що військова служба більш приваблива, ніж інші професії: те ж саме недофінансування, відсутність чіткої правової бази, яка б у повній мірі надавала захисникам Вітчизни соціальні гарантії, залежність від наслідків приватизації систем паливно-енергетичного комплексу (як приклад — відключення військових частини та установ від електро-, тепло- та газопостачання за борги, які виникають внаслідок «дірок» у бюджеті) та багато іншого.

Але легше всього вигравати битви, не беручи у них участь та спостерігаючи за ними зі сторони. І спокій та мирний сон наших громадян таки має бути захищений за будь яких обставин. Тому і несуть нелегку і виснажливу службу наші воїни, за важелями бойових машин та штурвалами літаків, пультами пускових ракетних установок та на охороні об’єктів державного та військового значення, щоб ніяка біда не спіткала Україну.

Нехай відпочинуть сьогодні від своїх дошкульних та мінорних емоцій песимісти. Тому що ті юнаки, які сьогодні пройшли співбесіди перед осіннім призовом до лав Збройних Сил, у своїх висновках одностайні: військова служба — справа для справжніх чоловіків. А їх було не один, не два, а більше сотні. З Карлівки, Миргорода, Кременчука, Шишак, Гребінки та інших районів області прибули призовники для проходження співбесід з представниками найелітніших військових частин ЗС України. Це — у першу чергу Полк Президента України, 101-а окрема бригада Сухопутних військ, 30-та окрема автомобільна база Генерального штабу, 95-а бригада аеромобільних військ. Кожен юнак вбачає у військовій службі важливий крок до зростання фізичного, професійного та духовного. І для цього є всі підстави. «...Полтавський регіон є справжнім джерелом, який повнить армійські лави дисциплінованими, сумлінними та загартованими воїнами...» — такої думки щодо якості підготовки молоді до армійської служби командири всіх військових частин, де проходять службу полтавці.

Хоча, за словами заступника обласного військового комісара з виховної роботи підполковника Олександра Олексика, треба докласти ще багато зусиль для того, щоб зламати певні негативні стереотипи про військову службу та звести до нуля такі ганебні факти, як ухилення від призову або навпаки — призов з вадами здоров’я з метою подальшої термінової демобілізації заради отримання військового квитка. Але, незважаючи ні на що, тих, хто прагне з честю виконати свій конституційний обов’язок набагато більше від «мажорів» — і це факт. Не дарма жива народна мудрість — «курчат рахують восени»... Але наші хлопці — аж ніяк на курчат не тягнуть. Справжні орли!

Володимир ЛАЗАРЄВ для «Полтавщини»