Зеленський попросив — полтавські нардепи пояснили голосування за Авакова
8 нардепів від Полтавщини залишили Авакова на посту голови МВС і призначили нових міністрів, генпрокурора та керівника СБУ — «Полтавщина» зібрала у нардепів пояснення щодо таких рішень
Учора вдень у Києві розпочалося перше засідання Верховної Ради 9-го скликання. Нардепи працювали майже до 3-ї ночі, аби затвердити склад апарату та керівництва, призначити голову СБУ та Генпрокурора, а також нових міністрів. «Полтавщина» зв’язалася з кількома нардепами з округів області та отримала пояснення щодо деяких спірних рішень.
Володимир Зеленський не міг самостійно звільнити Арсена Авакова, але попросив нардепів залишити його на посаді
Так, одним із найбільш обговорюваних зараз є те, що Арсена Авакова залишили на посаді міністра внутрішніх справ. Він продовжуватиме відповідати за силову структуру. Зокрема — поліцію.
Це при тому, що петиція за відставку Авакова з посади міністра внутрішніх справ набрала понад 25 тисяч підписів лише за 3 дні. Однією з причин такої вимоги став випадок із пострілом у 5-річного Кирила Тлявова, який здійснили поліцейські. У результаті хлопчик помер у лікарні і було відкрите кримінальне провадження щодо вбивства. Наразі за підозрою затримано двоє силовиків.
На вимогу щодо звільнення Арсена Авакова Володимир Зеленський відповів, що не має відповідних повноважень і рішення має прийняти Верховна Рада.
Кандидатура Арсена Авакова приймалася разом із ще 17 міністрами — єдиним рішенням. За цей документ проголосували усі 8 нардепів-мажоритарників. Ми поговорили із 4-ма з них. Усі пояснили, що проголосували, бо керівництво взяло на себе відповідальність за цю посаду.
Дмитро Нальотов (144-й округ):
«Це рішення фракції в цілому. Воно досить непопулярне, але на сьогодні президент взяв на себе відповідальність за склад Кабміну. Досить важко на цю галузь знайти людину, яка зможе впоратися із цією задачею. Тільки він наразі забезпечить безпеку. Далі будемо дивитися — ми маємо змогу звільнити його у будь-який момент. Якби кандидатуру Авакова приймали окремим рішенням, не знаю, чи проголосував би по-іншому. Треба було б думати. Вчора багато всього приймалося.»
Андрій Боблях (145-й округ):
«По-перше, це рішення продиктоване тим, що частину міністрів приймали «пакетним» голосуванням. По-друге, президент сам взяв гарантію того, що Аваков призначається на недовгий період. Точно сказати не можу, який, але це десь півроку. Більш детальну інформацію ми матимемо, коли зустрічатимемося із президентом наступного тижня.»
Пояснити, що саме буде після цього піврічного терміну, а також, чим продиктована така «особиста гарантія» від Зеленського, нардеп не зміг. Сказав, що під час спілкування на це не було часу.
Анастасія Ляшенко (148-й округ) дала публічний коментар на своїй сторінці у Facebook:
«...Він лишився під особисту відповідальність президента. Депутати підтримали в першу чергу Володимира Зеленського, а не Авакова, але повірте, на те є причини. МВС — не та структура, над якою можна експериментувати. Але усі заступники в Авакова «наші», вони знають що робити, знає і Аваков, що він тимчасово».
Костянтин Касай (149-й округ):
«Ми голосували за «пакет» Кабміну, поданий Прем’єр-міністром. Оскільки голосували фракцією, то це політичне рішення фракції. Прем’єр взяв на себе відповідальність за весь Уряд. Це команда, яка зайшла з ним. Мабуть, він побачив у її складі й Арсена Авакова. Рішення приймалося партією. Коментувати, що ми конкретно говорили у фракції, я, при всій повазі, не буду. Якби б рішення щодо голови МВС було окремим, то це було б окремо. І це була б зовсім інша історія. А на сьогодні рішення таке.»
Нардепи «Слуги народу» від Полтавщини: Олексій Мовчан, Костянтин Касай, Анастасія Ляшенко та Андрій Боблях
Загалом, з усіх нардепів, які мають відношення до Полтавщини, проти призначення міністрів, серед яких був і Аваков, проголосував лише Артур Герасимов, який пройшов у Верховну Раду від «Європейської солідарності» Петра Порошенка за списками. Ще двоє були відсутні під час голосування. Це Суто Мамоян та Ілля Кива — креатура Арсена Авакова.
Так, 8 вересня 2014 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков призначив Іллю Ківу командиром батальйону «Полтавщина», який об’єднав батальйон «Полтава» та підрозділ «Мирне», 10 грудня 2014-го — заступником начальника ГУ МВС в Донецькій області, 30 червня 2015-го — на посаду заступника начальника ГУ МВС у Херсонській області, 22 жовтня 2015-го — начальником Департаменту протидії наркозлочинності Нацполіціі України, а звільнив — у травні 2016-го.
Тобто відсутність Киви під час голосування за пост Авакова виглядає, як мінімум, дивно. Втім, можливо, це теж було «політичне рішення». Усі представники «Опозиційної платформи — За життя» у ВР або були відсутні, або не голосували, або утрималися.
Нардепи не розглядали можливість призначити Уляну Супрун на посаду керівниці МОЗ
Ще одна жваво обговорювана посада — міністра охорони здоров’я. Нардепи призначили керівником МОЗ Зоряну Скалецьку і не стали затверджувати Уляну Супрун, яка три роки виконувала ці обов’язки.
Троє нардепів, із якими ми спілкувалися, заявили, що Верховна Рада взагалі не розглядала варіанту призначення Уляни Супрун на посаду голови МОЗ. Попри те, що подана у червні петиція з вимогою це зробити, набрала понад 25 тисяч голосів, достатніх для розгляду.
— Було фракційне рішення змінити Супрун. Загалом ми намагаємося фракцією дійти спільної думки і, думаю, у нас поки добре виходить, — пояснив Дмитро Нальотов.
— Кандидатура Уляни Супрун навіть не обговорювалася у Верховній Раді серед можливих призначень на посаду міністра охорони здоров’я, — відповів Андрій Боблях.
— Кандидатура Супрун не розглядалася і навіть прізвища її не звучало, — заявив Костянтин Касай.
Імена нових призначенців
Загалом за одне перше засідання Верховної Ради народні депутати затвердили 23 кандидати:
- Дмитро Разумков — голова Верховної Ради України
- Руслан Стефанчук («Слуга народу») — Перший віце-спікер Верховної Ради України
- Олена Кондратюк (ВО «Батьківщина») — Віце-спікер Верховної Ради України
- Олексій Гончарук — Прем’єр-міністр України, заступник керівника офісу президента
- Андрій Загороднюк — міністр оборони України, позаштатний радник Володимира Зеленського
- Вадим Пристайко — міністр закордонних справ
- Іван Баканов — голова Служби безпеки України
- Дмитро Кулеба — Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції
- Михайло Федоров — Віце-прем’єр-міністр України, міністр цифрової трансформації
- Дмитро Дубілет — Міністр Кабінету Міністрів України
- Тимофій Милованов — Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства
- Денис Малюська — Міністр юстиції України
- Оксана Маркарова — Міністр фінансів України
- Олексій Оржель — Міністр енергетики та захисту навколишнього середовища України;
- Владислав Криклій — Міністр інфраструктури України
- Олена Бабак — Міністр розвитку громад і територій України
- Анна Новосад — Міністр освіти і науки України
- Зоряна Скалецька — Міністр охорони здоров’я України
- Володимир Бородянський — Міністр культури, молоді та спорту України
- Юлія Соколовська — Міністр соціальної політики України
- Арсен Аваков — Міністр внутрішніх справ України
- Оксана Коляда — Міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України
- Руслан Рябошапко — Генеральний прокурор України.
Окрім того 363 народних депутати прийняли проект Постанови про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України). Тобто прийняли у першому читанні проект щодо зняття недоторканості з нардепів. Голосування за остаточне скасування недоторканності очікують наступного тижня. За календарним планом, воно має відбутися 3 вересня.
, «Полтавщина»