Розмір тексту

Етюд у червоних тонах: чому чиновники так полюбляють перерізати стрічки

Про привласнення чужих заслуг місцеві, і не тільки, чиновники знають багато. Далі — про них та їхню непереборну жагу до ножиць та червоних стрічок.

Деякі речі — вічні, немов реклама співачки Герди на вулиці Соборності. Наприклад, любов чиновників (політиків) до показухи. Жагу до ножиць та червоних стрічечок політики, схоже, плекають із дитинства. Жодний інфраструктурний об’єкт не відкриють без депутатів та чиновників.

Ліричний відступ. Полтавці платять податки формується бюджет депутати його розподіляють міськвиконком виконує рішення депутатів. Тобто, коли у місті щось будується, то це, як правило, кошти платників податків. Заслуга депутата лише в тому, що він був одним із більшості, що проголосувала за виділення коштів. Проте розподіл коштів — його прямий обов’язок. До того ж, не єдиний.

Тобто, якщо ви дасте дитині гроші на те, щоб вона купила хлібину в магазині, то єдиним її завданням буде принести хліб. Якщо все виконано правильно, вона не стає меценатом чи хліборобом. Вона, використовуючи ваші кошти, просто виконала свій обов’язок.

Депутати нашим з вами коштом будують та ремонтують, а потім привласнюють собі заслуги. Наприклад, напевно, кожен з вас чув історію, як депутати міськради Андрій Матковський, Олександр Кудацький та Олександр Глазов 2018 року урочисто — з перерізанням червоної стрічки — відкрили огороджений пустир поблизу 5-ї школи.

Там мав бути футбольний майданчик. І він там є. Проте добудували його через рік після «відкриття». Депутат Глазов тоді пояснив, що ідея урочисто «відкрити повітря» належить керівництву школі. Мовляв, майданчик фінансували 50/50 з областю, і місто виконало свою долю фінансування. Школа віддячила тим, що запросила саме цих трьох депутатів на відкриття паркану.

Чомусь через рік керівництво школи не запросило обласну владу на відкриття добудованого поля. Можливо, секрет у тому, що директора шкіл підпорядковуються міськвиконкому, що перебуває у залежності від депутатів саме міськради. Виходить, що підлеглі запросили начальників на відкриття майданчика, збудованого коштами полтавців. Останні ж, звісно, не могли відмовити у задоволенні порізати стрічку, немов у них особисті рахунки з червоною тканиною.

Той же депутат Олександр Глазов має досвід перерізання стрічки на відкритті спортивного майданчика у 12-й школі. Яке відношення має депутат Глазов до цього будівництва? Ніякого. Можливо, керівництво шкіл запрошує лише його особисто. Хтозна.

Проте не лише представники команди Матковського мають досвід перерізання стрічок. Далекого 2011 року тодішній міський голова Олександр Мамай та голова ОДА Олександр Удовіченко відкрили після реконструкції театр імені Гоголя.

Відкрили вони його втретє за рік. Адже до цього встигли відкрити дві черги 2010 року. До речі, після ремонту минуло вісім років, театр знову потребує ремонту.

Іронія в тому, що театр фактично ремонтували «попередники» (державним коштом). Проте тодішнє керівництво міста «навідкривало» один театр не на один метр стрічки. Просто комусь носити рояль, а комусь на ньому грати.

Також Мамай (разом із тим же Удовіченком) 2011 року особисто віддавали ключі водіям від нових тролейбусів. Нові тролейбуси — це добре, але куплені вони не коштом Мамая й тим паче не Удовіченка. Проте обидва піарилися коштом полтавців.

І найцікавіше: навіть якщо об’єкт будується не бюджетним коштом, а приватним, все одно стрічки «мають померти». 2019 року депутат Андрій Матковський, заступники міського голови (а саме — секретаря Олександра Шамоти) Олексій Чепурко та Андрій Лямін урочисто відкривали електростанцію на біогазі, що побудована на сміттєзвалищі у селі Макухівка.

Станція збудована приватним коштом, й заслуга полтавської влади лише у тому, що вона не заважала. Після цього можна і стрічку різати. Незрозуміло, хто вирішує, чому саме на церемонії був присутній депутат Матковський. Адже інші — хоча б профільні заступники. Він же — просто депутат. І взагалі, де Глазов?

Нещодавно урочисто відкривали після капітального ремонту приймальне відділення лікарні та денний травматологічний пункт 3-ї міської лікарні. І знову: дякували міській владі та депутатському корпусу. Директор медичного закладу Анатолій Рудич зауважив: роботи ще — багато, виконати її планують «коштом міського бюджету». Можливо, саме тому стрічку перерізали Олег Бєлоножко, Світлана Нестуля та Ігор Федій? Так би мовити, видовище в обмін на хліб.

Колись римські імператори влаштовували собі тріумф на честь нових звершень й завоювань. Полтавська влада, хоча й не імператори, але люблять такими здаватися. Проте звершень мало, всього хорошого, що відбувається в місті, на всіх не вистачає. Тому кожен політик намагається персоніфікувати «перемогу». Щоб населення ототожнювало чиновника (політика) з образом переможця, який розв’язує проблеми.

Хоча справа влади мала — беріть наші з вами кошти та слідкуйте за тим, на що їх витрачають. Депутат — особа, якій ми з вами довірили контролювати наші гроші.

Це ми з вами будуємо ці об’єкти, тому ми маємо навіть більше прав на влаштування свята. Проте його ж можна організувати без політиків. Принаймні, як осіб, що виступають. Адже незрозуміло, на правах кого й чому саме цей політик перерізає стрічку. Адже, зрештою, виконроб не перерізає стрічку після ремонту вашої квартири вашим же коштом.

Іван ЗАДОРОЖНИЙ

На правах реклами

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему