Сказання про сказ
Сказ — особливо небезпечне інфекційне захворювання, спільне для тварин і людей, яке викликається вірусом і завжди закінчується смертю
Вірус передається зі слиною тварин при укусах, ослиненнях, подряпинах. В дикій природі сказ поширений серед лисиць, вовків, єнотів, куниць, борсуків, кажанів та інших теплокровних тварин.
В Україні за останні 15 років зареєстровано 32 випадки захворювань людей. Найчастіше джерелами збудника були коти (13), 8 постраждали від собак, 6 — від лисиць, 1 — від кажана, 4 — від невстановлених тварин.
Тривалий час Полтавська область була у лідерах по кількості зареєстрованих випадків сказу тварин. З 1998 року за рік реєструвалося більше 100 випадків, в окремі роки — більше 200 і 300. Зміни на краще відбулися 2 роки назад. У 2008 році було зареєстровано 93 хворі на сказ тварини, а у 2009 — 17.
Позитивним зрушенням в подоланні напруженої епізоотичної ситуації зі сказу сприяло впровадження на території області пероральної імунізації диких тварин (розкладання харчових приманок, з вакциною проти сказу) на великих площах території області, яка проводиться під керівництвом Головного управління ветеринарної медицини сумісно фахівцям ветеринарної медицини працівниками лісового господарства і мисливцями.
Найчастіше нападають на людей саме ті тварини, які мають хазяїв. У 2009 році до лікувальних закладів області звернулося 2838 постраждалих від тварин, з них від бездоглядних котів постраждало 105 осіб, а от від «хазяйських» — 473. Майже така кількість не уникнула неприємної зустрічі з бездоглядними собаками (468), тоді, як від собак, що мають хазяїв зазнали нападів 1653.
За 6 місяців 2010 року за антирабічною допомогою звернулося 1446 осіб, в т. ч. 346 дітей. Найбільше — у Полтаві (409 осіб/76 дітей), Кременчуці (210/58), Комсомольську (60/12), Лубенському (70/17), Миргородському (68/15), Кременчуцькому (60/24), Пирятинському (60/20) районах.
Від домашніх тварин постраждало 1390 осіб (96%), в т. ч. від собак — 1063 (від хазяйських — 801 — 75%, від бездоглядних — 262). Дуже часто кусають коти — 292 випадки. Набагато рідше — інші тварини та домашні гризуни — 35 випадків.
Постраждали від диких тварин — 56: від лисиць — 21, від єнота — 1, куниць — 5, від кажанів — 3, від гризунів та інших — 26.
Щорічно в Україні за антирабічною допомогою звертається 350-400 тисяч постраждалих. В області — до 3 тисяч. У 2009 році за антирабічною допомогою в лікувальні заклади області звернулося 2838 осіб, серед яких 661 дитина. Третина отримала призначення на антирабічне лікування.
У 2010 році за 6 місяців антирабічне лікування призначене 520 особам (36%).
Врятувати людину, постраждалу від скаженої тварини, можна, якщо якомога скоріше після отримання травм (укусів, подряпин, ослинення) розпочати антирабічне лікування. Воно складається з 6-ти щеплень антирабічною вакциною, в деяких випадках в комбінації з антирабічним імуноглобуліном. Зважаючи на те, що у захворювання є прихований період (відсутність клінічних проявів), щеплення призначають і постраждалим від диких, бездоглядних тварин та від тварин, що втекли або загинули.
, лікар-епідеміолог Полтавської обласної санітарно-епідеміологічної станції