«Приватизований» Гелон. Що популяризує обласна влада за бюджетні кошти?

І в департаменті культури Полтавської ОДА одразу ж для надмірно допитливих пояснили: «Необхідність підтримки та проведення етнофестивалю «Гелон-фест» у рамках подальшого збереження, популяризації та туристичної промоції Більського городища у черговий раз підтверджено результатами археологічних розкопок кургану на могильнику «Скоробiр». Зокрема, 11 серпня експедицією Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна під керівництвом І. Шрамко було виявлено залишки унікального непограбованого жіночого та чоловічого поховання середини VI ст. до н.е. Виявлені артефакти за попередніми висновками спеціалістів мають сенсаційний характер». Таке співпадіння щонайменше насторожило.

Ще одна деталь: розкопки археологи розпочали 5 серпня, закінчили — 13 серпня.

Офіційно, третій від моменту його започаткування у 2017 році «Гелонфест» обійшовся в 2019 році платникам податків області в 503 тис. грн. Ще 55 тис. грн дали місцеві бюджети. Ще 165 тис. — спонсори. Всього свято коштувало майже 723 тис. грн.

При цьому, за словами директора історико-культурного заповідника «Більськ» Ігоря Короста, вартість самих археологічних робіт на Більському городищі в 2019 році — 40 тис. грн. Їх фінансувала також Полтавська обласна рада. Тобто, 723 тис. грн. на фестиваль і 40 тис. грн. — на наукову роботу.

Раніше в департаменті культури нам повідомили, що на Більське городище в 2018 році з обласного бюджету вже було використано 2,9 млн. грн. А саме, придбано авто, комп’ютерну техніку, виготовлено проектно-кошторисну документацію на нежитлове приміщення. Тоді ж 1,015 млн. грн. було використано на наукову та пам’ятно-охоронну діяльність. Ії результат — укладено 13 облікових карток (так оформляються знахідки). Розкопки проводилися так само на території могильника «Скоробір». Але про цінність знайдених артефактів — жодного слова.

2018-го року Більське городище почали популяризувати за рахунок коштів обласної програми збереження, вивчення та популяризації Більського городища на 2018-2022 роки, яка передбачає витрати 18 млн. грн. коштів платників податків.

Цьогоріч організатори «фесту», повідомили про 20 тисяч відвідувачів, але світлини, які я передивилася, цю цифру, на жаль, підтвердити не можуть.

Фото: poltava365.com

Я поцікавилась у тих небагатьох своїх знайомих, хто там був. Жартують, то організатори мабуть разом з мухами таку кількість нарахували. Охочих долати бездоріжжя заради цього шоу виявилося небагато. То для чого видавати бажане за дійсне?

Тепер щодо назви цього дійства — Гелон-фест.

Фактом є те, що історики досі сперечаються про місце знаходження стародавнього міста Гелона, про який сам Геродот написав у своїй «Історії» з чужих слів. І жоден серйозний вчений не підтвердив, що Більське городище — це Гелон. Вони, сьогоднішні фестивальники, прекрасно про це знають. Як і про те, що наукові дискусії вказують, що Гелон міг існувати щонайменше на просторі від Дунаю до Волги. Це смуга довжиною в 1500 км і шириною кілометрів 700. Але незважаючи на це саме Полтавська обласна влада безапеляційно його «приватизувала» і так вперто «популяризує» за бюджетний кошт на декілька мільйонів.

Загальновідомо, що розкопки городища ведуться понад 100 років, з 1906 року, але про будь-які істотні археологічні знахідки, які б свідчили, що саме на цьому місці колись було велике місто, доказів немає. Кілька стародавніх поселень, одне за іншим, існували на цьому місці з 8 століття до н. е., але не місто. Декілька разів зустріла інформацію, що не пограбованих курганів на території Більського городища не залишилось Нічого не знають про знахідки Більського городища й ті, хто добре орієнтується в ринку так званих «чорних» археологів. Хоча до розкопок за більш як століття в різний час долучалися авторитетні археологи, в тому числі з Німеччини.

Правда 2016-го, якраз під 110-річчя Полтави, розкопок ті ж таки харківські археологи, повідомили, що «в похованні скіфського вельможі знайшли близько 30 золотих виробів, серед яких: бляшка із зображенням гірського козла, бляшка з квітами на жіночий одяг, підвіска, голка». 

А 2017-го, після двох тижнів розкопок, харків’яни повідомили про неушкоджену амфору, шкіряні вироби та скіфські золоті прикраси. 

Обіцянки археологів розповісти про історичну цінність знахідок 2016-го і 2017-го, яка мала б стати зрозумілою після вивчення і аналізу, теж повисли в повітрі.

Вочевидь, ці знахідки свідчать про те, що це археологічні пам’ятки місцевого, регіонального значення. Які безперечно потрібно вивчати з наукової точки зору, фінансувати статус заповідника і регулярну археологічну експедицію. Треба зберегти первісний ландшафт з курганами і валами, — а це можна зробити, якщо Більське городище отримає статус державного історико-археологічного заповідника. На це дійсно варто витрачати кошти.

Але розраховувати на туристичне паломництво в ці місця у найближчій перспективі, з огляду на зовнішню маловидовищність і важкодоступність цього об’єкта сьогодні, навряд чи є підстави. Фестивалі цьому не зарадять.

Тому вважаю, що фінансування в цій глушині масштабного і коштовного фестивалю раз на рік та ще й з відомими артистами є або бездумною тратою бюджетних коштів і ресурсів (ці гроші доцільніше витратити на наукову роботу археологів), або їх свідомим щонайменше марнотратством під прикриттям легенди про «чудо-місто древніх скіфів».

Наостанок, відповідь Департаменту культури про фінансування Гелон-фесту-2019 на мій запит:

Ірина СТЕПАНЕНКО, депутат обласної ради