#СтопБулінг: як діє закон про протидію цькуванню в Україні

Дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ підрахував, що 67% українських школярів стикалися з проблемою булінга, і з кожним роком бійки між дітьми стають все більш частими і жорстокими. Міністерство юстиції України розробило покрокову інструкцію, як зупинити цькування у школах. Крім того, внесено зміни до законодавства та передбачено відповідальність за знущання з однолітків.

Про те, до кого звертатися за захистом та що чекає на малолітніх агресорів і їхніх батьків, розповіли у Головному територіальному управлінні юстиції у Полтавській області.

Зокрема, якщо дитина постраждала від булінгу, юристи радять:

• звернутися до класного керівника, шкільного психолога, завуча або директора школи;
• написати і зареєструвати офіційну заяву, адже керівництво закладу освіти несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожної дитини;
• якщо вчителі та адміністрація не розв’язали проблему — звернутися із заявою до поліції;
• звернутися за консультацією на Національну дитячу «гарячу» лінію 116 111;
• звернутися до Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги 0800213103.

— Відповідальність за дії дитини, доки їй не виповнилося 18 років, несуть батьки. Якщо дитина вчиняє насильство над іншими, батьків можуть притягнути до адміністративної, кримінальної або цивільної відповідальності. Хоча за нанесення тілесних ушкоджень, побої, крадіжки та грабіж відповідати доведеться кривднику, навіть до досягнення вісімнадцятиріччя, — розповіла перший заступник начальника юстиції Полтавщини Дар’я Бриндак.

На законодавчому рівні внесені зміни до ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відтепер:

• за булінг, вчинений малолітніми або неповнолітніми особами, віком від 14 до 16 років, відповідальність несуть батьки або особи, які їх замінюють (штраф від 850 грн до 1700 грн або від 20 до 49 годин громадських робіт);
• якщо діяння вчиняється групою малолітніх або неповнолітніх осіб, віком від 14 до шістнадцяти років або повторно протягом року після накладення адміністративного 16, то на батьків або осіб, які їх замінюють, накладаються від 1700 грн до 3400 грн штрафу або від 40 до 60 годин громадських робіт.

Адміністративна відповідальність встановлена і для керівника закладу освіти за неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Нацполіції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу. За це передбачено від 850 грн до 1700 грн штрафу або до одного місяця виправних робіт з відрахуванням до 20% заробітку.

5 лютого 2019 року було прийнято перше судове рішення за фактом цькування у школі. Станом на сьогодні, суди розглянули 166 справ про булінг, із них 10 — про кібербулінг в соціальних мережах (найчастіше Інстаграм) та месенджерах (Viber, Telegram).

Із загальної кількості розглянутих справ, у 42 випадках їх відправили на доопрацювання до органів поліції, у 26-ти — закрито через відсутність складу правопорушення або сплив строку притягнення до відповідальності, у 12-ти — суд закрив, обмежившись усним зауваженням, у 86 випадках було винесено рішення про накладення стягнення:

• попередження — 6;
• громадські роботи — 8;
• зобов’язання публічно вибачитись — 1;
• штраф — 71.

— Як бачимо судова практика є і це лише початок. Я вважаю, що в XXІ столітті немає місця такому ганебному явищу, як булінг, особливо між однолітками. З підростаючим поколінням потрібно відверто спілкуватися, не приховувати, що дії підлітків можуть бути визнані насильством, за вчинення якого доведеться відповідати, — вважає Дар’я Бриндак.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»