Розмір тексту

Від керамічних резервуарів для купання до акрилових окремостоячих ванн: історія та еволюція

На питання про те, коли вперше у світі з’явилася ванна навряд чи зможе відповісти хоча б одна людина. Здається, «ноги» найперших резервуарів для купання ростуть з Давньої Індії. Втім, існує думка, що можливістю релаксу в ванні ми маємо завдячувати... печерним людям.

Хай там як, але історія ванни точно налічує понад 5 тисяч років. І що найцікавіше, за цей тривалий проміжок часу принцип ванни для купання майже не змінився. Метаморфози зачепили конфігурацію, зовнішній вигляд, об’єм, але пройшли повз призначення.

Ще тисячі років тому індуси вважали, що саме водні процедури є ліками від усіх хвороб. І вони точно мали рацію. Звичайно, ванна — це не панацея (у прямому сенсі цього слова), але вона справді приносить користь людському організмові.

Етапи еволюції ванн: від каменю до акрилу та чавуну

1.Якщо вірити легендам, першим етапом в історії ванн можна вважати появу (майже 5 тисяч років тому) керамічних місткостей для купання у Давній Індії. Такі місткості зустрічалися доволі часто і були доступними не лише для еліти, а й для інших прошарків населення. Використовувалися вони не тільки як засіб для гігієнічних процедур, але й у якості способу духовного очищення. Варто зазначити, що керамічні індійські ванни зовні були мало схожі на представлені на сайті https://ravak.com.ua сучасні окремостоячі акрилові ванни.

2.Тривалий час ванни так і виготовлялися з каменю та кераміки й залишалися незмінними. Наступним вагомим етапом їхньої історії можна вважати епоху Середньовіччя. У цей час гігієна справді занепала — через тогочасні канони культура купання перестала викликати зацікавлення у людей. Європа, на жаль, майже відмовилася від використання ванн у домашніх умовах. Проте, на території Київської Русі саме в той час процвітали лазні та інші пристосування для водних процедур. Зокрема, з’явилися ванни з дерева.

3.Наступна стадія — поява ванн із чавуну. Традиція виготовлення ванн з міцного металевого сплаву з’явилася під час правління Петра І. Спочатку чавунні ванни вважалися предметом розкоші й були доступними лише для «обраних», але з часом стали доступними майже для всіх. Причиною їх поширеності були тривалі терміни експлуатації.

4.На початку ХІХ століття з’явилися мідні ванни. Вони коштували достатньо дорого, тому використовувалися значно рідше, ніж їхні чавунні аналоги. Ванни з міді були сидячими та зовні помітно відрізнялися абсолютно від усіх своїх «попередниць».

5.Приблизно через 100 років було створено першу ванну із системою гідромасажу. З часом популярність стали набирати й ванни, виготовлені з пластмаси та інших штучних матеріалів. Наприкінці XX століття особливим попитом почали користуватися ванни з міцного та привабливого зовні акрилу.

З кожним днем можливості ванн суттєво розширюються. Якщо кілька десятиліть тому ванна використовувалася лише для купання, то сьогодні вона може бути оснащена акустичною системою, форсунками для гідромасажу чи іншими «додатками», які з легкістю дозволяють зрозуміти, що таке справжній релакс.

Андрій ПЕТРОВ

На правах реклами
Теги: поради

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему