Нацбюро завершило розслідування падіння вертольоту Мі-8 у Кременчуці

Вертоліт Мі-8МТВ-1 UR-ССМ, який розбився у Кременчуці впав через низку помилок і неправильних рішень, а також через порушення правил розташування телевежі поблизу аеродрому. Такого висновку дійшла комісія, призначена наказом Нацбюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами (НБРЦА). Звіт про результати технічного розслідування оприлюднило Нацбюро.

Нагадаємо, падіння гелікоптера сталося 25 січня 2018 року у Молодіжному мікрорайоні Кременчука. Команда виконувала навчально-тренувальний політ. Вертоліт зачепив троси, які тримають телевежу компанії «Візит», і впав. Увесь екіпаж повітряного судна загинув на місці.

Вертоліт Мі-8МТВ-1 UR-ССМ

На борту вертольота Мі-8 були досвідчені пілоти від 48 до 58 років, зокрема:

• командир повітряного судна Сергій Шевченко;
• другий пілот Микола Науменко;
• бортовий інженер Олексій Овчарук;
• бортовий інженер-інструктор Олексій Блінков.

Усі вони мали по 2,5-5,5 тисяч годин польотів і достатньо відпочивали перед тренуванням. Керівник та диспетчер польотів також були досвідчені й мали 10 та 23 роки стажу відповідно.

Наступного після події дня НБРЦА призначило комісію з розслідування події. За рік і 4 місяці вона надала звіт, який не передбачає встановлення чиєїсь вини або відповідальності. Розслідування кримінального провадження щодо падіння судна та загибелі екіпажу правоохоронці повинні провести окремо від цього звіту.

За даними НБРЦА, ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти» запланувала виконання навчально-тренувальних польотів на аеродромі Кременчук (Велика Кохнівка) з 24 по 26 січня 2018 року. 25 січня капітан, другий пілот, бортовий інженер та бортовий інженер-інструктор здійснювали політ за маршрутом «аеродром Кременчук (Велика Кохнівка) — злітно-посадкова смуга Глобіно — злітно-посадкова смуга Недогарки — аеродром Кременчук (Велика Кохнівка)».

Виліт відбувся о 17:22. Екіпаж виконав контрольне висіння і відправив судно далі за маршрутом. За цей час виконав 9 злетів з подальшими тренуваннями. О 19:01 вертоліт полетів з Недогарок до Кременчука. Екіпаж зазначив диспетчеру про низьку хмарність і рухався з врахуванням погіршення погодних умов та низької видимості. О 19:03 капітан вирішив знизитися до 200 метрів, але не попередив про це диспетчера. За хвилину вертоліт почав поступово знижуватися. О 19:08 пілот проінформував про «віддалення на 3,6 км», потім — про зміну курсу на 70 градусів. Після цього вертоліт зіткнувся із вежею ТРК «Візит».

Вежа ТРК «Візит»

 Трос розтяжки телевізійної вежі довжиною 174 м, яку зачепив Мі-8

Уламки лопастей та розтяжка телевежі смертельно травмували бортового інженера-інструктора та другого пілота. Під час падіння частини тіл капітана та бортінженера сильно розтрощило. Травми не були сумісні із життям.

Комісія з’ясувала, що політ виконувався із низкою порушень та помилок як з боку екіпажу, так і з інших джерел, зокрема:

1. На момент авіакатастрофи вежа ТРК «Візит» не була освітлена, хоча повинна була мати принаймні 18 загороджувальних червоних вогнів постійного випромінювання на найвищій частині вежі та через кожні 45 метрів.
2. Світлоогородження телевежі не відповідає нормативним вимогам. Ліхтарів менше, ніж потрібно і встановлені вони занадто далеко або занадто близько один до одного.
3. Координати місця розташування вежі ТРК «Візит», заявлені в інструкції з виконання польотів та збірнику аеронавігації, не відповідають дійсності. На мапі вона нанесена на 370 метрів північніше місця фактичного розташування.
4. У службі обслуговування повітряного руху Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету не організоване спеціально обладнане робоче місце керівника польотів. Робоче місце КП не обладнане засобами прослуховування частоти АДВ.
5. На період виконання польотів керівник польотів був призначений для роботи у дві зміни підряд, він працював понад 12 годин і відпочивав 9 годин замість 30, а також не пройшов медогляд, що суперечить правилам та нормам.
6. Погода не була виміряна достатньо точно.
7. Експлуатант аеродрому не проводив належний контроль за станом приаеродромної території щодо відповідності денного та нічного маркування висотних перешкод нормативним вимогам.

Схема польоту та розміщення вежі ТРК «Візит» на місцевості та згідно координат інструкції з виконання польотів

Причинами зіткнення вертольоту із вежею став збіг факторів:

• невідповідність координат телевізійної вежі ТРК «Візит», як перешкоди на приаеродромній території аеродрому Кременчук;
• невідповідність нормативним вимогам засобів світлового огородження телевізійної вежі ТРК «Візит»;
• неприйняття екіпажем рішення про перехід на політ за приладами та відхилення від вимог щодо безпечної висоти польоту (ймовірно, екіпаж боявся зледеніння);
• погіршення метеорологічних умов (погіршенні видимості та зниження нижньої межі хмар, що не прогнозувалося метеорологічним відділом);
• неналежний контроль за станом перешкод приаеродромної території, відсутність попереджень про це;
• не припинення диспетчером польотів за ПВП у диспетчерській зоні за погіршення метеорологічних умов.

Основна мета розслідування була не встановити винних, а запобігти таким авіакатастрофам у майбутньому. Тому на його основі НБРЦА розробило низку рекомендацій для Державної авіаційної служби України, Кременчуцького льотного коледжу, «Телерадіокомпанії «Візит» і Кременчуцької міськади, ПрАТ «АК «Українські вертольоти», Головного центру технічного обслуговування засобів вимірювання та МВС.

Додамо, що паралельно триває розслідування за фактом цієї катастрофи. Кваліфікація справи — ч. 3 ст. 276 ККУ (Порушення правил безпеки руху або експлуатації повітряного транспорту, які спричинили загибель людей). Наразі у реєстрі судових рішень опублікована лише одна судова ухвала по цій справі — річної давнини.

Нагадаємо, 10 квітня 2018 року, поблизу села Чернишівка Шишацького району сталося падіння приватного Мі-2. Пілот здійснював аварійну посадку, під час якої судно розбилося. Крім нього, на борту були авіатехнік та авіамеханік. Усі троє не постраждали. НБРЦА встановило, що вертоліт розбився через відмову гідравлічної системи та недосвідченість пілота.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»