Провокація «АРКА». Невдала спроба прибрати політичних конкурентів
Сьогодні вже можу з впевненістю сказати, що події дворічної давнини, якими мене час від часу намагаються скомпрометувати, були штучно організовані й зрежисовані на користь певних політиків.
По-перше, «арочні баталії» були частиною плану хитання крісла під міським головою Олександром Мамаєм. По-друге, обласна організація БПП під керівництвом Андрія Пісоцького (до якого наразі детективи НАБУ мають багато питань) таким рукотворним компроматом створила всі підстави для початку давно запланованої ними процедури мого відкликання з депутатів, оскільки я, на їх погляд, в своїй депутатській роботі ставила багато незручних питань, була занадто активною в захисті інтересів громади та була «не слухняна та непокірна».
І сьогодні, коли я вкотре і знову оприлюднюю інформацію та висвітлюю проблеми, які є в Полтавській обласній раді, у відповідь отримую чергову хвилю бруду з боку тих, хто насправді знає для чого все затівалося.
Інакше така буденна подія, як облаштування тимчасової споруди (не моєї та не для мене!) в центрі міста такою б і лишилася, а всі можливі конфліктні ситуації були б врегульовані в робочому порядку.
Судіть самі, майбутня крамниця спершу планувалася по всій площині Арки, але зважаючи на численні звернення мешканців будинку по вул. Соборності, 27, моїм братом — Віктором Степаненко, вирішено було частину арочного простору залишити прохідною.
Ескізний проект
Перед початком робіт було зроблено ескізний проект та візуалізацію майбутнього приміщення. Вказана конструкція передбачала прохід для мешканців будинку з двору на вул. Соборності та в зворотню сторону. При цьому такий прохід мав би зачинятися металевою хвірткою з кодовим замком (код для мешканців будинку).
Звісно, що спорудженню крамниці передувало отримання ФОП Віктором Степаненко всіх необхідних дозвільних документів для розміщення тимчасової споруди для реалізації друкованої продукції (договір земельного сервітуту, паспорт прив’язки стаціонарної тимчасової споруди тощо).
Також, зважаючи на численні звернення мешканців будинку по вул. Соборності, 27, на адресу міськвиконкому щодо незадовільного стану каналізаційних мереж та даху будинку, мій брат, Віктор Степаненко, погодився за власні кошти здійснити ремонт системи каналізаційних відводів та провести роботи з благоустрою території подвір’я, вступивши для цього в ОСББ, а також посприяти мешканцям у вирішенні питання ремонту даху.
Але всі попередні домовленості з мешканцями були фактично перекреслені бажанням окремих політичних сил (наприклад, ВО «Свобода» та «Самопоміч» (керував «горе-спецоперацією» в той час В. Кущинський) розхитати «крісло мера». Кращої нагоди годі було й чекати!
Також серед мешканців поширювались чутки про облаштування у підвалах будинку (!) начебто розважального закладу на кшталт казино чи диско бару. Хоча будь-кому зрозуміло, що про це не могло бути й мови через абсурдність подібного бізнес-проекту в житловому будинку в самому центрі міста.
Саме «зрежисовані» масові заворушення навколо арки й дали поштовх подальшому тиску на міського голову Олександра Мамая з боку полтавського політикуму та на депутатів міської ради.
Юліан Матвійчук та Вячеслав Кущинський (обидва справа)
05 квітня 2017 року біля арки в будинку по вул. Соборності відбулися масові заворушення. В результаті бійки тілесних ушкоджень зазнали учасники конфлікту з обох боків (так звані «активісти» та охоронці, до послуг яких вдався мій брат, щоб захистити майно). Про режисуру тих подій говорять відео, які гуляють мережею Інтернет. На них чітко видно і чути, що активісти цілеспрямовано провокували охоронців, кидаючи в них палиці, каміння, пляшки, файери, пітарди...
Як би там не було, але картинка вийшла яскравою і супроводжувалася масованою інформатикою, яку очолив Андрій Пісоцький. Саме його масово цитували в ті дні в друкованих та інтернет ЗМІ виданнях.
11 квітня 2017 на офіційному сайті Полтавської територіальної організації партії «Блок Петра Порошенка» «Солідарність» була опублікована заява, за якою президія партії рішуче засуджувала безвідповідальні дії місцевих депутатів, які призвели до кривавих подій у Полтаві 5 квітня унаслідок конфлікту навколо забудови за адресою вул. Соборності, 27. Причетність депутатів місцевих рад, обраних від «БПП «Солідарність», до діяльності забудовника, організації побиття та інших протиправних, антидемократичних дій — зокрема, на її думку, моїх, а також депутатів Полтавської міської ради, які своїм рішенням підтримали забудову, — була ганебною і вимагала, за її позицією, рішучого засудження місцевими партійними організаціями. Також президія партії звернулася до виборців із закликом ініціювати процедуру мого відкликання з обласної ради, як депутата.
22 травня 2017 р. на офіційному сайті Полтавської територіальної організації партії «Блок Петра Порошенка» «Солідарність» була опублікована новина «Ініціативна група працює над відкликанням депутатів Полтавської міської ради від БПП та депутата обласної ради Ірини Степаненко», яка містила пряму мову вже згаданого Андрія Пісоцького. За його словами «цей процес обов’язково має бути доведений до завершення».
Фактично Полтавська територіальна організація партії «Блок Петра Порошенка» «Солідарність» та її керівництво займались розповсюдженням недостовірної інформації для нагнітання напруженості в інформпросторі з урахуванням того, що жодного підтвердження реалізації механізму відкликання депутата за народною ініціативою надано та опубліковано не було.
Що ж до інших процесів, то на сьогодні триває досудове розслідування у справі про завдання майнової шкоди ФОП Степаненко В.В. та судовий процес у справі за спричиненим тілесних ушкоджень Кобі О., Юденку Д. та охоронцям під час згаданих масових заворушень.
Зауважу, що враховуючи резонанс справи, я свого часу особисто надсилала запити до ГУНП в Полтавській області для надання інформації щодо відкриття кримінальних проваджень проти мене, вручення підозр, допитів чи інших процесуальних дій з боку слідчих. Відповідь була одна — я не підозрювана, не обвинувачена, кримінальних проваджень проти мене не відкрито.
Таким чином я, не маючи жодних інтересів по відношенню до бізнес проектів мого брата, опинилася в епіцентрі зрежисованої інформаційної війни. Війни за владу та війни за вплив.
Прикро, що внаслідок таких бридких постановок, які увійшли в практику владних еліт, як щось буденне, постраждали люди. І прикро, що саме за такими сценаріями намагаються «прибирати» з політичної арени (неважливо — міської, обласної чи загальнодержавної) активних та ініціативних, щоб не заважали «своїм» приймати потрібні рішення та «ділити» бюджетні кошти.
, депутат Полтавської обласно ради