Пристрасті за Полтавською облрадою

3 травня у Миргороді мала відбутися 25-та сесія Полтавської обласної ради. Більше ніж півтори години керівництво ради намагалося відкрити засідання, у той час, як група із 8 депутатів робила все, щоб заблокувати роботу. Висловлюючись боксерською термінологією, того дня у раді відбувся «клінч» — коли суперник, не маючи змоги перемогти, намагається бодай зв’язати руки супернику. Результатом цих дій невеликої групи депутатів, став зрив сесії, а отже без розгляду залишилося 43 питання, багато із яких є життєво-важливими для нормального розвитку Полтавської області. Тож — яку мету переслідують учасники «заколоту» в обласній раді, хто реально стоїть за спробами розхитати ситуацію та чи можливе переформатування керівництва і більшості представницького органу спробуємо розібратися далі. 

Бюджетна комісія — як яблуко розбрату

Власне, ця історія розпочалася ще наприкінці березня 2019 року. Користуючись політичною невизначеністю в країні, група депутатів спробувала узяти контроль над однією із ключових комісії Полтавської облради — з питань бюджету та управління комунальним майном. Формальним приводом послугувала начебто бездіяльність голови комісії — Миколи Бондаря. А ще — бажання збільшити розмір так званого депутатського фонду (який за своїм розсудом може використовувати депутат) із 1-го до 5 мільйонів гривень. Офіційно претензії до Бондаря та інші ініціативи почав висувати депутат-перебіжчик зі «Свободи» Віталій Бабак. Хоча, цілком зрозуміло (і про це відверто говорять депутати), що реально на чолі цього процесу стояла депутат від БПП Ірина Степаненко. Непомірні фінансові апетити бізнес-леді два роки тому вже призвели до справжньої трагедії. Ці події відомі на всю Україну, як «Кривава арка»: намагаючись заволодіти кількома квадратними метрами комерційної нерухомості в центрі Полтави, за допомогою звезених тітушок, Степаненко і Ко, влаштували різанину, в якій було важко поранено атовців Олександра Кобу та Дмитра Юденка, а також правоохоронця, який намагався розборонити сутичку. Після цього над Іриною Степаненко навіть нависла реальна загроза втрати депутатського мандату. Але в підсумку їй вдалося утриматися в кріслі. 

29 березня 2019 року із групою депутатів, до якої приєднався ще один «свободівець» Віктор Щуров, а також скандально-відомий латифундист з Машівського району, «укропівець» Іван Сидоренко, депутат-радикал Руслан Ляшко, «бппшник» Юрій Тимоха, вони ухвалили рішення про зміну керівництва бюджетної комісії. І замість Миколи Бондаря вирішили призначити ... Ірину Степаненко. У свою чергу, керівництво обласної ради, посилаючись на чинне законодавство та регламент роботи Полтавської обласної ради визнало це рішення юридично незаконним. Так між Іриною Степаненко і Ко з одного боку, та керівництвом обласної ради виник конфлікт, який перейшов у публічну площину.

«Замовні» публікації та спроби улестити депутатів

Отримавши відсіч з боку голови облради Олександра Біленького на плани захопити управління комісією, Степаненко разом із новими союзниками цілком закономірно пішли в атаку на керівника ради — як в публічній площині, так і в «кулуарах». За наявною інформацією, кінцевою метою Степаненко був контроль не лише над «бюджеткою», але й обласною радою в цілому. Тож, мало не щодня за підписом Ірини Степаненко та її прибічників у соціальних мережах, на сторінках популярного інтернет-видання «Полтавщина» та інших ЗМІ почали тиражуватися замовні статті (марковані рекламними позначками), в яких керівництво облради звинувачували мало не в усіх смертельних гріхах. Щоправда, «фактаж», наведений в замовних публікаціях, жодним чином не підтверджувався висновками перевірки Держаудитслужби, яку незадовго до всіх подій пройшла Полтавська обласна рада. 

Але завдання публічних атак було не скільки встановлення істини, скільки створення в очах громадськості і депутатського корпусу негативного іміджу керівництва представницького органу. А паралельним курсом у кулуарах тривала «обробка» депутатів — за приєднання до групи «заколотників» пропонувалися конкретні суми і преференції. Тож напередодні виїзної сесії Полтавської обласної ради у Миргороді в повітрі вітали чутки про можливу відставку Олександра Біленького. Але Ірині Степаненко не вдалося назбирати навіть половини потрібної для голосування кількості голосів. У підсумку, це питання в сесійній залі навіть не піднімалося.

«Мене зламати дуже важко. Простіше зі мною домовитися», — прямо заявив після сесії голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький.

За інформацією нашого видання, спроби переманити депутатів на свій бік з боку Степаненко не припиняються і нині — просто ставки стали вищими. Але «прикупити» потрібну кількість (а для рішення про зміну керівництва необхідно мінімум 43 голоси) не вдається. Остаточне розташування сил стане зрозумілим, під час продовження засідання 25-ї сесії Полтавської обласної ради, але наразі дата проведення засідання невідома.

Сергій КОВАЛЕНКО, ГО «Свідомий вибір»