Розмір тексту

Як голова Полтавської облради Біленький сам себе видав

На невдалій для керівництва Полтавської обласної ради сесії 3 травня 2019 р., коли депутати бюджетної комісії заблокували президію і не дали провести через раду фінансування сумнівних проектів на десятки мільйонів гривень, трапився курйоз. Голова облради Олександр Біленький, закриваючи сесію, запевнив присутніх, що жодних фінансових порушень у діяльності облради немає і не було. Про це, мовляв, свідчить оцей документ — і потряс ним у повітрі: «Нас перевірили — і нічого не знайшли!»

Цей документ неабияк зацікавив присутніх. Ним виявився аудиторський звіт від 13.02.2019 р. «Про результати державного фінансового аудиту місцевих бюджетів на території Полтавської області за період з 01.01.2016 р. по завершений звітний період 2018 р». Тобто мова у документі не йшла про роботу керівництва та апарату обласної ради, про що казав Біленький. Проте документ містив дуже цікаву і промовисту інформацію щодо ефективності використання публічних фінансів на теренах області. І засвідчив щонайменше безгосподарність і марнотратство з боку керівництва облради.

1,2 млрд грн. бюджетної підтримки роками збиткових підприємств комунальної форми власності — це марнотратство.

Згідно аудиту, збитки тільки комунальних підприємств ЖКГ за перевірений період складають 255,2 млн. грн.! Це — свідчення некомпетентності і марнотратства керівництва облдержадміністрації і облради. При цьому сумнівна практика начебто поповнення статутного капіталу цих підприємств (79,8 млн. грн. з обласного бюджету) є фактично підміною цільового використання цих коштів.

Аудитори чітко вказують, що при наданні фінансової підтримки комунальним підприємствам не враховано вимоги до критерію незбитковості діяльності одержувача за останні два роки. Це суттєве порушення з боку керівництва Полтавської облради, яке «провштовхує» фінансування подібних проектів.

Цікава деталь, незважаючи на незадовільний фінансовий стан комунальних підприємств, заробітна плата їх керівників перевищувала середню заробітну плату в області. Так, при середньому рівні заробітної плати в області у 2016 році — 4,6 тис. грн., 2017 році — 6,6 тис. грн., за 9 місяців 2018 року — 8,1 тис. грн., середня заробітна плата керівників обласних комунальних підприємствах була майже удвічі більше (в 2016 році — 9,3 тис. грн., 2017 році — 12,1 тис. грн., за 9 місяців 2018 року — 15,6 тис. грн.).

І зовсім обурює те, що керівники деяких комунальних підприємств ЖКГ, незважаючи на неспроможність вивести підприємства на прибуткову діяльність, отримують захмарні зарплати: середньомісячна зарплата керівника того ж КП ПОР «Полтававодоканал» за 2018 рік — 59 тис. грн.

24 з 28-и комунальних підприємств, засновником яких є Полтавська обласна рада, та які знаходяться у віданні Управління майном Полтавської облдержадміністрації, — збиткові.

При цьому в області відбувається повна вакханалія з порядком приватизації комунальних підприємств, на що окремо вказують аудитори.

А ще — вакханалія з реалізацією регіональних програм, яких в області впродовж 2016, 2017 та 2018 років 1369, 1627 та 1800 відповідно. Це більше, ніж населених пунктів на території області! На фінансування цих програм спрямовано близько 11 млрд. грн.

Зрозуміло, що така кількість програм унеможливлює перевірку використання виділених на них бюджетних коштів. Про доцільність такої кількості програм й годі казати!

«Спрямування коштів місцевих бюджетів на суму 71,8 млн. грн. на забезпечення діяльності установ та організацій, що утримуються з державного бюджету, за свою суттю є співфінансуванням, фактичним вилученням коштів від надання якісних соціальних послуг, в яких мають нагальну потреби жителі області». За цією цитатою — «витягування» коштів з місцевих бюджетів на потребу, наприклад, правоохоронних органів, що здебільшого є тактикою «задобрювання» окремими керівниками, у яких «рильце в пуху», правоохоронців.

А ось вам про Дніпро, який вже не реве, а плаче від горе-господарників:

Таким от звітом-аудитом публічно хизувався Олександр Біленький, за каденцію якого головою Полтавською обласної ради всі ці «дива» й сталися.

І за все це бездарне управління доведеться відповідати і пояснювати суспільству і депутатам. І можливо що в межах кримінальних проваджень.

А тому ...

Наступна сесія Полтавської обласної ради обіцяє буде спекотною. Причина — гроші. А точніше -безконтрольне розпорядження ними, котрому намагаються покласти край депутати облради з Комісії з питань бюджету та керуванням майном.

Нагадаємо, що попередня сесія облради 3 травня було закрита, по суті, не розпочавшись. Тому що депутати з бюджетної комісії заблокували спробу керівництва ОДА та Полтавської облради в особі його голови Олександра Біленького, як було заведено останнім часом, «протягнути» без обговорень «грошові питання» — виділення коштів бюджету на ті чи інші програми з очевидними ознаками корупційності.

Коротко про що йдеться. На початку 2019 року депутати бюджетної комісії облради раптом відкрили для себе, що голова комісії — Микола Бондар, не тільки самоусунувся від обов’язку організовувати її роботу, але і став перешкоджати в цьому своїм колегам. Тоді Миколу Бондара більшістю голосів членів комісії тимчасово відсторонили від виконання обов’язків голови, без виключення із складу, а повноважний склад комісії приступив до ревізії вже витрачених бюджетних коштів.

Депутати почали з простого — вивчення матеріалів чергової сесії. З ’ясувалося, що питання, які, перш аніж бути розглянутими на сесії, мали пройти опрацювання в бюджетній комісії, до неї ніхто не скеровував. Більш того, апарат облради всіляко перешкоджав роботі депутатів, навішуючи на них ярлик заколотників. 

І коли члени бюджетної комісії запросили пояснень і обґрунтування по найбільшим «грошовим питанням» порядку ця проста і логічна пропозиція викликала паніку у керівництва обласної ради. А «зав’язане» персонально на Олександра Біленького керівництво комунальних підприємств відмовилося співпрацювати з комісією і надавати будь-які документи членам комісії. Але члени комісії твердо стоять на своєму. І продовжують роботу по підготовці до майбутньої сесії.

І чим глибше депутати вникають в «грошові питання» керівництва облради та ОДА, тим стає очевидніше, що процес витрачання коштів обласного бюджету може бути корумпованим.

Ось лише кілька прикладів рішень із великими запитаннями, які Біленький і Ко мали намір «протягнути» через сесію 3 травня без попереднього розгляду на засіданні бюджетної комісії.

Про збільшення статутного капіталу полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» на 22 млн. і про надання дозволу «Полтаватеплоенерго» на укладення з Європейським банком реконструкції та розвитку Угоди про підготовку кредитного фінансування. Тобто мова йшла про те, щоб депутати погодили виділення чергового траншу в 22 млн. грн. збитковому роками підприємству, яке не сплачує борги та й ще має намір залучити кредит ЄБРР незрозуміло під чиї гарантії.

Бюджет програми розвитку та підтримки ПОКП «Аеропорт-Полтава» передбачає виділення ще 33,3 млн. грн. з обласного бюджету. Але депутати з бюджетної комісії мають наміри достеменно встановити напрямки витрачання коштів, виділених на це в контексті Плану розвитку цього комунального підприємства, котре поки що демонструє збитковість. Для чого депутати спрямували відповідні запити. І без отриманих вичерпних відповідей на ці запити бюджетна комісія не схвалить виділення коштів!

Про затвердження Переліку природоохоронних заходів для фінансування з фонду охорони навколишнього природного середовища Полтавської області в 2019 році — витрати в сумі 67 526,678 тис. грн.

Річка Сула Річка Сула

Про внесення змін до регіональної цільової Програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки з урахуванням регіональних пріоритетів Полтавської області на 2017 ‒ 2021 роки («Довкілля-2021»). 57,7 млн. грн. заплановано виділити на 2019 рік, з них 3,18 млн. грн. з обласного бюджету на 2019 рік — не вказано на які цілі (!). А 2,7 млн. грн. депутатам пропонують додати до «програми на запровадження на обслуговування геоінформаційної системи територій та об’єктів природно-заповідного фонду». На що саме конкретно мали піти ці кошти депутати з’ясовують й досі.

Сьогодні по кожному пункту цього документа депутати розбираються, спрямовуючи відповідні депутатські запити для отримання інформації по кожному з об’єктів, на які начебто мають піти ці гроші. Особлива увага — корупційному «відновленню гідрологічних режимів».

По виділенню 177 млн. грн. з обласного бюджету на програму розвитку та підтримки комунальних підприємств охорони здоров’я. Депутати вимагають конкретизації і деталізації витрат — на що саме мають піти ці гроші. Інструментарій депутатів — депутатські запити й звернення до правоохоронних органів.

Про внесення змін до Програми зайнятості населення Полтавської області на 2018 — 2020 роки. Простими словами, 1 млн. грн. має піти декільком психоневрологічним інтернатам на начебто облаштування робочих місць для учасників АТО. Виглядає абсурдно, тому депутати з’ясовують і це питання.

Окремі питання до переліку майна, приватизацію якого має затвердити облрада. «Гамузом» це питання розглядатися ані на бюджетній комісії, ані на сесії облради розглядатися вже теж не буде — під кожний такий об’єкт депутати вимагатимуть обґрунтування і роз’яснень.

Олександр Біленький Олександр Біленький

Оскільки принципова позиція бюджетної комісії щодо перевірки обґрунтованості й ефективності бюджетних трат викликала нездорову реакцію керівництва облради — а саме бажання утаємничити цю інформацію, яка має бути у відкритому доступі, та за будь-яку ціну зірвати роботу самої комісії, депутати прийшли до висновку: «розпил бюджету» області за участі керівництва облради і ОДА таки мав місце.

Краща протидія цьому явищу — максимальне розголошення таких фактів. Тому про виявлені корупційні, кримінальні «схеми» в обласному бюджеті ми будемо одразу ж повідомляти.

Члени бюджетної комісії
СТЕПАНЕНКО Ірина,
СИДОРЕНКО Іван,
ТИМОХА Юрій,
ЛЯШКО Руслан,
СІМОНОВ Андрій,
ЩУРОВ Віктор,
МУХТАРОВ Фахраддін,
БАБАК Віталій

На правах реклами

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему