Посадовці ігнорують важливі ініціативи, спрямовані на розвиток промисловості — Євгеній Мартосенко

Більше ніж півроку минуло з того часу, як ми разом з профільними фахівцями розробили нові законодавчі ініціативи, які б дали можливість розвивати власне виробництво в Україні, зокрема і на Полтавщині.

Наші ініціативи передбачають скасування ввізного мита на різноманітне виробниче технологічне обладнання, яке не виготовляється в Україні. За умови, що це обладнання буде використовуватися для виробництва продукції не менше ніж п’ять років підприємствами, що його ввозять. Це б дало можливість підприємцям та виробникам модернізувати власне виробництво та створити нові високооплачувані робочі місця.

Я, як людина, яка займається машинобудуванням не перший рік, розумію всю важливість прийняття таких змін до законодавства. Цей крок дасть поштовх не тільки для розвитку вже існуючих підприємств, а й створення нових. Зокрема й створення малого виробництва, яке можливо було б започаткувати навіть у власному гаражі. Приміром, хтось захоче запустити виготовлення рукавиць чи паперового посуду, чи будь-чого іншого. Варіантів для виробництва безліч. Не говорячи вже про можливість ввезення технологічного обладнання на значно більші підприємства. Але держава важко йде на зустріч малим та середнім українським виробникам.

Для втілення цієї ідеї я провів багато зустрічей з представниками спілок підприємців, промисловців, роботодавців, які однозначно підтримували ці зміни. Також були направлені відповідні звернення до народних депутатів України від Полтавщини, щоб вони теж допомогли в просуванні нашої ініціативи. На жаль, з народних обранців Полтавщини відгукнувся тільки один.

Це депутат від 145 виборчого округу Юрій Бублик, якому я особисто дуже вдячний за те, що він не проігнорував моє починання, а в силу своїх повноважень підтримав його. Від його імені було направлено звернення з пакетом відповідних розроблених законодавчих актів до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Нещодавно Юрій Васильович надіслав мені копію відповіді, яку він отримав від міністерства за підписом міністра Степана Кубіва.

На мою думку, ця відповідь міністерства не витримує жодної критики. Так, однією з причин відмови від розгляду цих законодавчих ініціатив було названо податкову дискримінацію щодо інших платників податків. Дивно (!): постійні маніпуляції уряду з поверненням НДС не є податковою дискримінацією, а звільнення від оподаткування для ввезення виробничого обладнання, яким може скористатись фактично будь-який громадянин України, є дискримінацією.

А як тоді можна назвати звільнення від сплати ПДВ на ввезення з-за кордону сонячних панелей та іншого енергетичного обладнання, яке відразу вдарило по наших виробниках цієї продукції? Риторичне питання. Виходить, що Україна чужим виробникам допомагає, а своїм — ні.

Окремо хотілося б виділити ще одну з причин відмови уряду запропонованим ініціативам — це втрата надходжень до державного бюджету. Я думаю, що перш ніж писати такі речі, потрібно було б порахувати, скільки ми отримуємо податків від ввезення обладнання і скільки ми могли б отримати податків за рахунок виробництва власної продукції, її реалізації та створення доданої вартості. Не маю жодного сумніву, що цього не робилося через банальні причини.

Та найбільше не витримує критики пункт, в якому йдеться про те, що відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного з Міжнародним валютним фондом від 5 грудня 2018 року, Україна взяла на себе зобов’язання утримуватися від введення нових податкових пільг або привілеїв. Отже, наша країна добровільно відмовилася від одного із самих ефективних методів для поштовху розвитку економіки. Відмовилась від методу, який колись був застосований в усіх країнах, що змогли подолати економічні кризи та стати на шлях стрімкого розвитку економіки.

З такими підходами до розвитку промисловості зростання високотехнологічного виробництва в Україні нам можна не чекати. Якщо ми не зробимо умови для розвитку виробництва і створення робочих місць, то українці продовжуватимуть виїжджати з країни в пошуках роботи. Всі політичні сили повинні усвідомити цю прикру істину.

Євгеній МАРТОСЕНКО, громадський діяч