Валерій Головко: «Спільними зусиллями ми зробили великий крок вперед, але історія полтавського летовища тільки починається»
Сьогодні з аеропорту «Полтава» відлетів перший міжнародний пасажирський рейс. Валерій Головко впевнений, це стало можливим завдяки командній роботі обласної влади. Цей масштабний проект увійде в історію області та дозволить полтавцям подорожувати з комфортом. При цьому їм не доведеться витрачати зайвий час, щоб доїхати до Києва або Харкова.
Реконструкція полтавського аеропорту — один з найбільших інфраструктурних проектів, реалізованих на Полтавщині за останній час. Тепер у мешканців області є можливість подорожувати з Полтави не тільки потягом та автобусом, а й літаком. 26 березня з полтавського летовища відлетів перший міжнародний пасажирський рейс.
Проект вдалося реалізувати за ініціативи екс-голови Полтавської ОДА Валерія Головка. Він став результатом командної роботи обласної влади.
Від нікому непотрібної старої будівлі до нового аеропорту
Полтавський аеропорт отримав статус міжнародного 20 грудня 2017 року. Тоді про це на своїй сторінці у Facebook повідомив міністр інфраструктури Володимир Омелян. Він привітав полтавців і заявив, що чекає нового потужного гравця на мапі летовищ України.
— Прем‘єр-міністр Володимир Гройсман зателефонував привітати мене з днем народження і я попросив у якості подарунку надати нашому аеропорту статус міжнародного. Для нас було принципово відновити цей об‘єкт. Це не тільки розвиток інфраструктури, а і туристична привабливість області. Ці напрямки завжди були нашими пріоритетами, — згадує Валерій Головко.
Валерій Головко
Тоді ж почалася активна підготовка, щоб привести аеропорт до ладу. Майже всі процеси потрібно було запустити ледь не з нуля. До цього летовище багато років не експлуатувалося за призначенням, а збудували його ще у 50-60-х роках минулого століття.
Крім того, тут взагалі не було умов для пасажирів. Потрібно було створити зали очікування зі зручними кріслами, місце для кафе із кухнею, ігрову зону для дітей. Усі ті речі, які зараз здаються буденними, але на момент будівництва аеропорту про них навіть не думали. Роботи було багато, при тому, що загальна площа терміналу аеропорту складає 5 тис. м².
Окремим викликом стало відкриття пункту пропуску через Державний кордон у аеропорті.
— Це був амбітний проект і спочатку в його реалізацію мало хто вірив. Але чим далі, з кожним наступним кроком, у аеропорту з’являлося все більше прихильників. Ми змогли консолідувати зусилля і довести, що навіть такі складні проекти можна і треба реалізовувати, — розповідає екс-голова Полтавської ОДА Валерій Головко.
Робота 24/7, щоб створити комфортні умови
Тендер на ремонт аеропорту оголосили 10 березня минулого року. Усі роботи тут проводили у командній роботі обласної влади.
— Аеропорт — це приклад того, який результат дає командна робота. Те, що ми змогли втілити цей проект — заслуга команди обласної влади. Я впевнений, що відновлення аеропорту увійде в історію. Раніше, їдучи у Бориспіль або Жуляни, ніхто і думати не міг, що зможе літати з Полтави, — додає Валерій Головко.
Вже станом на травень аеропорт був готовий на 80%. Підходили до фінальної стадії роботи у приміщеннях, а все необхідне обладнання закупили та монтували. Звичайно, у процесі ремонту виникало багато нюансів. Але головним завданням обласної влади було створити достойні умови для пасажирів.
Ремонтні роботи у аеропорті
— Ми одразу домовилися, що головною при реалізації цього проекту буде якість. Можна усюди встигнути, але здати об’єкт готовим наполовину. Ми обрали складніший, але ефективніший шлях і вирішували усі проблеми, які помічали у ході ремонту. Наприклад, дах — він протікав і хоча його відновлення проект спочатку не передбачав, ми не могли залишити все в такому стані. Те саме з камерами, планували 9, а реально їх встановили 38. Ми робили все, щоб летовище було комфортним для пасажирів, — розповідає Валерій Головко.
Валерій Головко згадує, що це була титанічна робота. Підрядник працював без вихідних та вночі. На об’єкті постійно були 85 робітників. Кожного дня сюди приїздили з перевірками та інспекціями представники обласної влади. Потрібна була також постійна комунікація з Києвом.
Окремо відновлювали і злітну смугу. До цього вона була в жахливому стані, між плитами проростала трава. Тут проклали міцний шар асфальтобетону, враховуючи навантаження пасажирських літаків. Загальна ширина відремонтованої смуги — 32 м, довжина — до 700 м.
Іноземні туристи, футболісти та перший міжнародний пасажирський рейс
Вже у липні аеропорт прийняв перший рейс з іноземними туристами. Вони прилетіли на середньомагістральному літаку «Як-40». Гості оглянули аеровокзал, повністю пройшли процедуру оформлення та перевірку. Тоді туристи одноголосно погодились, що летовище готове приймати рейси.
Оформлення іноземних туристів, які першими побачили аеропорт
За місяць аеропорт підтвердив звання міжнародного. До відреконструйованого аеровокзалу прибув перший за історію його існування міжнародний рейс. Тоді у Полтаву прилетіла маріупольська футбольна команда. Літак м’яко сів на оновлену смугу, а працівники всіх служб професійно виконали свої обов’язки.
Паспортний контроль маріупольської футбольної команди
Перший рейс у напрямку Європи відлетів з аеропорта у вересні. Літак з полтавською «Ворсклою» попрямував до Лондона на гру з «Арсеналом». Вже тоді стало зрозуміло, що аеропорт може надавати послуги європейського рівня. Але попереду був важкий процес перемовин з турфірмами та авіакомпаніями.
— Ми кожного дня були на зв‘язку, щоб прийти до домовленостей, які влаштовуватимуть всіх. В першу чергу — полтавців, які користуватимуться летовищем. Рейси з аеропорту мають бути комфортними та за ціною доступною для кожного — тільки таких умов ми вимагали від наших партнерів, — зазначив Валерій Головко.
26 березня з аеропорту «Полтава» відлетів перший пасажирський рейс до Єгипту. Валерій Головко впевнений — це початок великої історії летовища.
— Переконаний, якраз такі об’єкти і показують рівень розвитку регіонів та країни. Спільними зусиллями ми вже зробили великий крок вперед, але історія полтавського летовища тільки починається. Можу тільки подякувати всім, хто допомагав та підтримував цей проект.