СБУ не приводить до суду екс-мера Полтави — розслідування втручань до реєстру під загрозою зриву

Розслідування незаконних втручань в роботу Полтавської міськради під загрозою зриву. Головний підозрюваний — колишній міський голова Олександр Мамай — не з’являється на судових засіданнях. Одночасно з цим слідчим відмовляють у подовженні строків розслідування. Про це «Полтавщині» стало відомо з реєстру судових рішень та офіційного сайту суду.

Передісторія

Нагадаємо, 10 грудня прокуратура Полтавської області повідомила про вручення підозри екс-меру Полтави за несанкціоноване втручання в роботу інформаційної системи та протидію законній господарській діяльності Полтавської міськради.

Олександру Мамаю інкримінують вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.206 ККУ (протидія законній господарській діяльності юридичної особи — Полтавської міської ради) та за ч. 3 ст. 27 ч.1 ст. 361 ККУ (організація несанкціонованого втручання в роботу інформаційної системи). Відповідно до цих статей, Олександру Мамаю може загрожувати до 10 років ув’язнення з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 2 років.

Такі дії пов’язані із припиненням повноважень Полтавського міського голови 14 вересня 2018 року. Це рішення прийняли 29 депутатів міськради 42-х. В.о. міського голови призначили Олександра Шамоту. Відповідні зміни 20 вересня 2018 року внесли до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За інформацією прокуратури, 20 листопада невстановлені особи, спільно з колишнім міським головою, безпідставно втрутилися до реєстру Мін’юсту, визначивши Полтавським міським головою раніше звільненого керівника. Для цього вони використали викрадений ключ державного реєстратора Красноградської РДА Харківської області Наталії Батиченко (Рублі) та заяву неіснуючої особи. Після цього інший реєстратор наново визначив керівником Полтавської міськради Олександра Шамоту.

Далі екс-мер звернувся до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України зі скаргою щодо скасування вказаних реєстраційних дій. На думку прокуратури, Олександр Мамай усвідомлював, що реєстраційні дії, здійснені на підставі відповідних рішень міськради, є законними, і хотів довести свій злочинний умисел до кінця.

Згодом, 5 грудня інші невстановлені особи використали ключ посадової особи з Київської області. Вони внесли зміни до реєстру Мін’юсту, якими знову визначили Полтавським міським головою Олександра Мамая.

Сам Олександр Мамай стверджує, що не втручався в Держреєстр.

СБУ отримала доступ до дзвінків та смс екс-мера та держреєстратора

Кримінальне провадження за фактом втручання у роботу інформаційних систем та протидії господарській діяльності Служба безпеки України відкрила після першого ж випадку — 20 листопада 2018 року. Тобто минуло вже 4 місяці розслідування.

За цей час правоохоронці встигли подати до суду низку клопотань про доступ до речей, документів та іншої інформації. Частину з них судді Октябрського райсуду Ірина Блажко й Алла Троцька задовольнили.

Зокрема, вони кілька разів давали дозволи на доступ до:

• записів з камер відеоспостереження та журналів обліку пропуску до будівлі Мін’юсту у Києві;
• документів стосовно держреєстратора, який вносив зміни щодо керівництва Полтавською міськрадою (дата, час входу до ЄДР, які дії проводив, з якої ІР-адреси тощо);
• роздруківок дзвінків та СМС-повідомлень із зазначенням базових станцій та азимутів з мобільних телефонів Олександра Мамая та Наталії Рублі.

Окрім того, 12 грудня 2018 року суд арештував флеш-накопичувач «е.Ключ» та мобільний телефон Ergo, вилучені під час обшуку ДП «Київоблреклама» в Ірпені. Саме звідти інша посадова особа змінила керівника міськради вдруге. Обидва предмети належать гендиректору підприємства.

15 лютого, за клопотанням слідчого СБУ, суд призначив судову компютерно-технічну експертизу. Фахівці Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ повинні відповісти на питання:

1. Чи містяться в арештованому телефоні Ergo в інстальованих веб-браузерах історія відвідування мережі Інтернет? Чи збережені логіни та паролі?
2. Чи здійснювався з арештованого телефону вхід в Instagram, Facebook, ВКонтакті, Однокласники?
3. Чи встановлені в арештованому телефоні месенджери Viber, WhatsApp, Telegram Facebook-Messenger?

Для того, щоби отримати відповіді, суд дав дозвіл на увімкнення телефону та внесення змін в межах, необхідних для експертизи. У разі позитивних відповідей, суддя дозволив скопіювати історію браузерів та переписку на окремий носій.

Таку саму ухвалу суд виніс і щодо вилученого під час обшуків телефону Xiaomi на дві SIM-карти.

Розслідування під загрозою зриву

Та все це може бути дарма, якщо слідчим СБУ не вдасться отримати дозвіл на продовження розслідування. Така необхідність виникла у них на початку березня. Строк, виділений на проведення слідчих дій добігає кінця. Для його подовження у суді необхідна присутність підозрюваного — Олександра Мамая. На повістки СБУ він не відреагував, тому слідчі та прокурор клопотали про примусовий привід. Суд такий дозвіл дав, але СБУ це не допомогло. Колишнього міського голову не змогли привести на засідання. Подібна ситуація повторилася, мінімум, тричі.

12 березня начальник відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та ДПС України прокуратури Полтавської області подав клопотання про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження за підозрою Олександра Мамая у вчиненні кримінальних правопорушень. Суддя Алла Троцька відмовилася його задовольняти.

Повний текст ухвали поки не опублікований, тому точно назвати причини відмови поки не можна. Однак найімовірніше — саме через відсутність колишнього міського голови.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»