Чому молодь не прагне до профтехучилищ?

Українські роботодавці б’ють на сполох: країні не вистачає кваліфікованих робітничих кадрів. Високофахові будівельники, австослюсарі та водії навіть у сьогоднішніх непростих реаліях можуть заробити на шматок хліба з маслом. А якщо наш уряд візьметься, як обіцяє, за відродження легкої промисловості, підвищеним попитом користуватимуться також кравчині, швачки, розкрійники.

У той же час популярними зараз юристами, економістами, менеджерами ринок праці перенасичено. Але ні самі школярі, ні їхні батьки у більшості своїй на цей факт не зважають. І вперто ігнорують професійно-технічні училища, кидаючи всі сили на штурм вишів. Хай навіть особливими успіхами у засвоєнні шкільної програми їхнє чадо не відзначалося.

«Цього року школи, особливо сільські, зробили все можливе, аби залишити своїх учнів у 10-11 класах, — розказали нам у будівельному ліцеї Комсомольська. — Адже від кількості школярів залежить зарплата учителів. Тож з набором дев’ятикласників були проблеми. Тим більше, що багато селян дійсно перебувають на межі бідності. Бували випадки, коли вже на початку вересня батьки приїздили і забирали документи дітей з ліцею, повертаючи їх до місцевої школи. Адже в родині просто немає грошей на утримання дитини в іншому місті».

І це при тому, що учні, зокрема, цього ліцею проживають у гуртожитку безкоштовно, ще й отримують 200 гривень стипендії на місяць. Щоправда, часи, коли за рахунок держави у профтехучилищах ще й годували тричі на день, відійшли у минуле.

Утім, навіть за таких непростих умов учнями ліцей укомплектовано повністю. Незатребуваними цього року були спеціальності теслі та швачки. А ось бажаючих стати автокранівниками, автослюсарями, водіями, мулярами, штукатурами та плиточниками не бракувало.

Цю ж тенденцію засвідчують і в обласному управлінні освіти. За даними його начальника Володимира Мирошниченка, окрім названих, попитом користуються професії перукаря, майстра з манікюру, а також усі спеціальності, пов’язані з ресторанно-готельним бізнесом. На сьогодні в області вдалося зберегти усю мережу професійно-технічних закладів. Як і минулого року, їх 38. У загальному вираженні кількість учнів у них також не зменшилася — їх близько 14 тисяч. Основна маса — діти з сільської місцевості. У містах молодь більше орієнтується на вищі навчальні заклади чи хоча б технікуми.

Світлана ВАРВЯНСЬКА для «Полтавщини»