У Полтаві вшанували п'яті роковини розстрілів на Майдані

Сьогодні, у День Героїв Небесної Сотні, перед будівлею Полтавської ОДА зібралися полтавці, щоб вшанувати 5-ті роковини розстрілів на Майдані. Саме 18-20 лютого 2014 року у Києві відбулися найкривавіші події на Майдані. За два дні сутичок загинули понад 100 майданівців та правоохоронці, ще декілька сотень людей було поранено.

У Полтаву на захід прийшли близько 50 чоловік. Для створення атмосфери Полтавського Майдану учасники дійства розпалили багаття у металевій бочці, а над людьми майорів синьо-жовтий та червоно-чорний прапори. Присутні згадували, як стояли на Майдані в Полтаві та Києві.

Сергій Клочков

Юрій Бублик

Юлія Петушинська роздає листівки проти проекту «Територія Майдану»

— 21 листопада (2014 року — ред.) я йшла біля театру ім. Гоголя і побачила натовп людей. Там був Саша Коба, він проводив мітинг і з цього дня почався для мене Майдан. Я хотіла змін в Україні, я відчувала своєю душею, що далі не можна жити, як ми живемо. Я на Майдан ходила як на роботу — кожен день 3 місяці. Минуло 5 років. Зараз відчуваю гірке розчарування та роздратування. Мені сьогодні сюди не хотілося йти, я була дуже зла, я сиділа і плакала. Так вийшло, що ідіоти захопили владу. Шляхом революції нічого не виходить, нам треба тільки еволюціонувати, — розповідає полтавська активістка Валентина.

Полтавка Валентина

Олександр Сороковий

— Я був священиком у Свято-Успенському соборі Полтави. Головний художник міста Києва зателефонував мені та сказав, щоб я до них їхав, бо там Майдан. Я поїхав. День і ніч молився. Брав участь у протистояннях, у мене навіть ряса горіла. Пізніше зателефонував до мене Ворона (депутат обласної ради Петро Ворона — ред.) і Головко (нинішній голова Полтавської ОДА Валерій Головко — ред.), сказали щоб я додому їхав, бо тут також Майдан. Я приїхав. Після Майдану я їздив на передову, допомагав нашим хлопцям. 5 років пройшло, треба щось робити, не всі виконали обіцянку. Думаю, у найближчий час буде ще одна революція. Я чую людей. Дуже багато несправедливості, — розповів священик Валерій.

Священик Валерій

— Те що трапилося 5 років тому — страшна трагедія в історії нашого народу. Загинуло скільки людей, які бажали жити, творити, будувати країну. Не дивлячись на розчарування, це все не даремно. Молодь яка росте, вона вже інша молодь. Ми звернули від московського ярма в напрямок цивілізованого світу, — розповів народний депутат Юрій Бублик.

Після зборів люди пішли до графіті-меморіалу Загиблим героям Небесної сотні, що на стіні аграрної академії. Там інша група активістів організувала віче.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»