У Полтаві хочуть перетворити покинуті заводи та фабрики на коворкінг-центри і арт-платформи

24 січня у приміщенні комунальної організації «Інститут розвитку міста» пройшов круглий стіл під назвою «Нове життя промислових територій Полтави». Мета заходу: зібрати разом полтавських директорів заводів та чиновників і показати їм, що можна зробити із занедбаними промисловими територіями міста. Архітектори розповіли присутнім, що таке ревіталізація, як на ній можна заробити з користю для міста.

Можливо, проведений круглий стіл перший кроком до організованої реконструкції старих виробничих зон Полтави. Пояснимо, що значить ревіталізація і подумаємо, чи потрібна вона нашому місту.

Занедбані виробничі зони Полтави

В епоху Радянського Союзу у Полтаві було збудовано більше двадцяти великих заводів. Так, у туристичному довіднику Полтави за 1989 рік міститься наступний перелік заводів і фабрик:

• Автоагрегатний завод;
• Завод газорозрядних ламп;
• Завод штучних алмазів;
• «Легмаш»;
• Олійноекстракційний завод;
• «Продмаш»;
• Тепловозоремонтний завод;
• Турбомеханічний завод;
• Молокозавод;
• Завод медичного скла;
• Фарфоровий завод;
• «Електромотор»;
• Кондитерська фабрика;
• Взуттєва фабрика;
• Фабрика вишивки «Полтавчанка»;
• Трикотажна фабрика;
• Бавовняна фабрика;
• Баянна фабрика.

Також Полтава мала м’ясокомбінат, декілька хлібних комбінатів, млинкомбінат. До довідника не потрапили заводи «Знамя» та електромеханічний завод № 20, оскільки це військові об’єкти. Всього у Полтаві на початку 90-их було близько 70 промислових підприємств.

Сьогодні більшість цих промислових об’єктів Полтави не працюють. Деякі «дожили» до наших днів, але функціонує тільки частина потужностей. Єдиними об’єктами, що зберіглися цілими, можна назвати завод медичного скла та олійноекстракційний завод.

Так серед міського ландшафту Полтави з’явилися гігантські каркаси із металу, бетону і цегли — колишні виробничі цехи, довкола яких земля поросла бур’яном. Урбаністи називають такі території «індустріальними пустелями», бо виробничі зони не використовуються людьми, хоч і займають велику площу посеред міста.

За словами полтавського архітектора Вадіма Вадімова, промислові території Полтави займають 18% міста. Тут виникає два запитання:

• чи використовують площі заводів і фабрик ефективно?
• як можна змінити ситуацію?

Ревіталізація

Закриття великих заводів — світова тенденція. В кінці 20 століття європейська економіка змінила курс із індустріальної на сферу обслуговування. У містах почали з’являтися покинуті заводи, які відбирали у громад великі території. Європейці започаткували тенденцію до ревіталізації, яку згодом підхопив увесь світ.

Ревіталізація — це відновлення занедбаних промислових споруд та просторів, індустріальних районів у містах. Але не відродження виробництва, а реорганізація колишніх фабриках і заводів у місця де проводять фестивалі, концерти та організовують коворкінги. Урбаністи називають це «вдихнути життя» у занедбану територію. Наведемо для прикладу декілька проектів.

Культурно-рекреаційний центр Zollverein. Ессен, Германія.

Територія покинутого гірничовидобувного заводу Ессена. 

З часом на його території облаштували культурно-рекреаційний центр.

 Розважальний комплекс Manufactura. Лодзь, Польща.

Територія прядильної фабрики у Лоді займала площу 30 гектарів.

Тапер тут облаштували готелі, кінотеатр, супермаркет, майданчик для фестивалів і концертів. 

«Арт-завод Платформа». Київ, Україна. 

Ревіталізація виробничих об’єктів дійшла і до України. Першим можна назвати створення культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький Арсенал» у приміщенні колишнього військового арсеналу.У 2013 році група інвесторів почала перетворювати Дарницький шовковий комбінат в новий культурний центр Києва. Зараз цей об’єкт має назву «арт-завод Платформа». В ньому проводять концерти, фестивалі, виставки, воркшопи, а приміщення здають під коворкінг. Аналогічні ініціативи з’явилися також у Львові, Одесі, Харкові, Івано-Франківську.

Аналогічні ініціативи з’явилися також у Львові, Одесі, Харкові, Івано-Франківську.

Ревіталізація у Полтаві

Першими спробами використати покинуті промислові об’єкти у Полтаві було будівництво торгових центрів «Київ», «Екватор», «Меблевий квартал». Однак, такі проекти не можна назвати ревіталізацією у класичному розумінні. Ревіталізація — це креатив у бізнесі й облаштуванні простору, а не просто побудова торгового центру чи багатоповерхівки.

Першою ревіталізацією виробничих об’єктів у Полтаві можна назвати «Арт Платформу 11». В приміщенні виробничого цеху Полтавського турбомеханічного заводу було організовано декілька проектів. Наразі цей проект закритий.

Отже, 24 січня відбулася дискусія архітекторів із директорам заводів і чиновниками, яким пояснили, що таке ревіталізація. На даний час у КО «Інститут розвитку міста» немає переліку всіх занедбаних підприємств у місті, а також інформації про їх площу. Також немає пропозицій на місці якого колишнього заводу можна змінити простір. Учасники дискусії вказали на те, що не обов’язково проводити ревіталізацію шляхом організації арт-платформи. Можна спробувати повернути на об’єкт виробництво. Все це буде вирішувати у майбутньому. Зараз стоїть завдання:

• визначити площі земель покинутих заводів фабрик;
• оцінити стан будівель;
• знайти власників земель та приміщень.

Треба розуміти, що ревіталізація є комерційним проектом — інвестор повинен вкласти гроші в ідею й з часом окупити свої вкладення. Для прикладу, в київський «арт-завод Платформа» вклали €3 млн інвестицій. За словами інвесторів City Capital Group, що володіють приміщеннями Платформи, передбачено, що проект окупиться протягом п’яти-семи років.

Чи зможе такий проект окупитися у Полтаві? Ментор проекту «Інтегрований розвиток міст в Україні» Матіас Ельгер вважає, що Полтава має вигідне географічне становище: вона розташована у трикутнику між Києвом, Харковом і Дніпром та охоплює 5 млн людей. В наше місто транзитом проходитимуть мільйони людей і буде попит та інтерес до таких об’єктів, як коворкінг-центри й арт-платформи.

Весною 2019 року КО «Інститут розвитку міста» планує провести форум щодо відродження промислових територій. Його планують провести в одному із покинутих заводів чи фабрик Полтави.

В наступних публікаціях ми напишемо детальніше про окремі промислові об’єкти міста, коли й що на них планують збудувати.

Довідково. Організатор круглого столу КО «Інститут розвитку міста». Захід влаштували в рамках Концепції «Полтава 2030». Цей документ прийняли на сесії міськради. В ньому є текст з ілюстраціями, як має виглядати Полтава у найближчі 12 років. Створення Концепції, як і самого «Інституту розвитку міста», було профінансовано за кошти Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»