Андрій Река: «Народитися можна будь-де. А жити – тільки у Нових Санжарах»
Цей вислів — не лише девіз для селищного голови, а й керівництво до дії. Що підтверджують відповіді на запитання Інтернет-користувачів «Полтавщини»
— Шановний мер Нових Санжар скажіть яка вартість землі в селищі,як можна придбати і чи є вільні ділянки. Чому в Санжарах дали скупити всі участки(будинки) і тепер їх перепродують, а простим людям не має місця побудуватись? /Maks/
— Ми землі не продаємо. У нас є фонд під некомерційну забудову. Хто хоче збудувати собі житло, той отримує у селищній раді дозвіл на це. А потім він свою ділянку або приватизує, або орендує. Останнє, до речі, у такому випадку недорого — людина сплачує 7-8 гривень на рік за ведення домашнього господарства. Громадянину, який хоче будуватися, згідно з законом надається до 15 соток.
Коли народжується дівчинка у Нових Санжарах — в Парку третього тисячоліття садять липу, коли хлопчик — дуб
Ніхто нічого у Санжарах не скуповував, це все неправда. Я ще тут не працював, коли люди брали землю під особисту забудову. А потім прийшла криза. Ви будете зводити будинок під час фінансової скрути? От і наші люди просто «заморозили» зведення своїх хат. Минає час, але залишаються ділянки, які стоять пустирем. Їх небагато, але вони є. Ніхто з їхніх господарів від землі не відмовляється, а відбирати її насильно влада не має права, тому що нечесно це. Якщо особисто Ви, шановний полтавець, бажаєте придбати у нас ділянку — раді вітати. Йдіть селищем, приглядайте землю. Якщо Ваш вибір впаде на ділянку, в якої вже є власник — ми допоможемо Вам зв’язатися із ним. А Ви, як покупець, уже з людиною домовитесь про продаж. Якщо на ділянці закладений фундамент, завезений щебінь, або відбулися інші затратні роботи — маєте компенсувати їхню вартість господарю.
Хочу зауважити, що сьогодні закон, на жаль, змінився. Є 151 стаття Земельного кодексу Якщо протягом двох років на землі не відбувається будівництво приватного житла, вона повертається громаді.
— Скільки раз за робочий день Ви порушуєте правила дорожнього руху? що Вами зроблено для того, щоб у Санжарах не закривалися підприємства і збільшувалась кількість робочих місць? коли будуть прибрані халтурні «лежачі» поліцейські біля школи та Ради? /той що греблі рве/
— Ніколи не порушую головне правило — не пити, за кермом завжди тверезий. Можливо, десь став перед знаком, або зупинився серед дороги, таке буває. До речі, я завжди пропускаю пішоходів. Можливо, вони не завжди у потрібному місці дорогу переходять, але то вже інша справа. І, до речі, у Нових Санжарах усі водії так роблять.
Що я роблю для того, щоб у Санжарах не закривалися підприємства і збільшувалася кількість робочих місць? У нас не закриваються підприємства, які створені за останні кілька років. Сьогодні в Новосанжарському районі нараховується близько 2 тисяч суб’єктів підприємницької діяльності, 118 малих підприємств. Левова частина, звичайно, у райцентрі. Так от, за перше півріччя 2010 року до бюджету району надійшло 2,5 мільйони гривень різних відрахувань від них.
Я Вам більше скажу. Сьогодні розвиваються ті підприємства, які раніше стояли: сільгосптехніка, деревообробні та ремонтні цехи. А ще у нас на місці колишнього сміттєзвалища відкрилася фабрика з виробництва круасанів, які споживає вся Україна.
Ви знаєте, сьогодні, коли приїжджають підприємці з метою створення власного бізнесу в Нових Санжарах, я перший «біжу попереду паровозу», щоб допомогти таким людям. Адже для селища це відрахування до бюджету та нові робочі місця.
Завдяки «лежачим поліцейським» діти більше не бояться переходити дорогу
Хочу зазначити, що пріоритетним напрямком розвитку Нових Санжар вважаю все-таки курортний. Саме у створенні потужної туристичної бази вбачаю найбільшу перспективу.
Коли Ви дозволяєте собі назвати «лежачих поліцейських» біля школи та райради халтурними, подумайте: а що зробили Ви для покращення життя у селищі? Вони ніколи не будуть прибрані. Їх поклали згідно з ГОСТом, на вимогу батьків та облдержадміністрації. Були тисячі перевірок, які порушень не виявили. І найбільше вони, до речі, заважають мені, бо я часто там проїжджаю. Але кожного разу, коли я це роблю, у мене серце радіє: за 4 роки, що вони тут, на цьому місці не було жодного випадку наїзду на пішохода або навіть вірогідності ДТП.
, «Полтавщина»