Розмір тексту

Не усі нардепи від Полтавщини готові голосувати за воєнний стан на всій території України

Нардепи Юрій Бублик, Андрій Денисенко та Руслан Богдан на позачерговому засіданні Верховної Ради Нардепи Юрій Бублик, Андрій Денисенко та Руслан Богдан на позачерговому засіданні Верховної Ради

Руслан Богдан та Юрій Бублик готові підтримати введення воєнного стану, але із обмеженнями

Розпочалося позачергове засідання Верховної Ради України, на якому народні депутати розглянуть єдине питання — схвалити Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 листопада 2018 року «Щодо надзвичайних заходів із забезпечення державного суверенітету і незалежності України та введення воєнного стану в Україні».

Раніше парламентський комітет з нацбезпеки рекомендував парламенту підтримати даний законопроект. Для підтримки цього рішення буде достатньо 226 голосів.

Воєнний стан може запровадитись на 60 днів, на усій території України. Однак окремі народні депутати від Полтавщини готові підтримати рішення РНБО та Указ Президента у «скороченому» форматі. Наприклад, народний депутат Руслан Богдан вважає, що не підтримає обмеження прав громадян:

— Якщо воєнний стан буде запроваджений, то це передбачає заборону на право збирати та поширювати інформацію, на свободу пересування, на мирні зібрання, на право власності. Фракція «Батьківщина» готова підтримати рішення на 30 днів, однак без обмежень прав громадян і не на всій території України. Інакше є небезпека узурпації влади.

Позафракційний нардеп Юрій Бублик готовий підтримати Указ Президента, але вважає, що термін його дії має тривати 30 днів і не на всій території України:

— Якщо країна побачить, що обороноздатність зміцнилась протягом 30 днів, то можна не пролонгувати рішення. А на всій території України потрібно було запроваджувати воєнний стан ще у березні 2014 року. Так, у разі його прийняття — вступлять в силу обмеження свобод, які передбачені законом про воєнний стан.

Президент України Петро Порошенко у своєму зверненні підкреслив, що запровадження воєнного стану не призведе до обмеження прав і свобод громадян, а також до цензури. Водночас, ЗМІ мають з відповідальністю ставитися до ситуації у країни. Воєнний стан — це не початок війни, а зміцнення обороноздатності країни і захист безпеки України.

Також він повідомив, що запропонує парламенту — запровадити дію воєнного стану протягом 30 днів, щоб не відтерміновувати президентській вибори, які відбудуться 31 березня 2019 року.

Що означає введення військового положення

В умовах воєнного стану визначені права і свободи громадян можуть бути обмежені. Зокрема, можливе введення обов’язкової трудової повинності, обмеження свободи пересування громадян, комендантську годину, заборона на торгівлю зброєю, алкоголем, ліками, введення цензури в ЗМІ, обмеження доступу до Інтернету.

В законі про правовий режим воєнного стану також прописана заборона на зміну Конституції, проведення виборів, референдумів, страйків і масових акцій.

Однак не всі заходи можуть бути застосовані в повному обсязі. Перелік обмежень та заборон буде наведено в указі Президента і прийнятий голосуванням Верховної Ради.

На засіданні РНБО вночі 26 листопада було запропоновано ввести воєнний стан терміном на 60 діб. Режим воєнного стану може закінчитися і раніше, президентові достатньо буде видати відповідний указ.

Засідання РНБО було скликано у зв’язку із тим, що 25 листопада російські прикордонні кораблі протаранили рейдовий буксир «Яни Капу», обстріляли та затримали два українських катерів ВМСУ «Бердянськ» і «Нікополь». Шестеро українських військових були поранені, двоє — у важкому стані.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему