Євгеній Мартосенко: Щоб протистояти монополістам, полтавці повинні самоорганізовуватись
На днях в Полтаві стартує опалювальний сезон. Знову мешканці міста отримають так звані платіжки «щастя», що призведе до зростання соціальної напруги
А запитання: «За що?» і «Скільки ми платимо?» так і буде лишатися без відповіді. Я не хочу вдаватися в розбір формули розрахунку тарифів, яка в будь- якому випадку працює на користь монополіста, а не споживача. А так звані субсидії — це лише вдавані кроки влади назустріч людям. Тим паче всі добре розуміють, що на формування тарифів в нашій країні впливають міжнародні організації, але аж ніяк не ми.
Тому для населення залишається тільки один вихід — це тотальний контроль за монополістами. До речі, для цього ми маємо реальний механізм. Наприклад, стосовно контролю нарахування за послуги теплопостачання КП «Полтаватеплоенерго». Особливо в тих будинках, де встановлені побудинкові засоби обліку теплової енергії. Таких в Полтаві вже чимала кількість.
Законодавець дає нам чіткий механізм для реалізації цього. Він прописаний в правилах надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМУ № 630. В цій постанові Кабінет міністрів чітко вказує, що показники побудинкових засобів обліку повинні зніматися щомісяця в присутності не тільки постачальника і виконавця послуг, а й у присутності представника споживачів. Та чи багато ви знаєте про такі приклади, щоб виконавець та постачальник робив це в присутності представників споживача?
Такі випадки бувають тільки в будинках, де створили ОСББ або в житлово-будівельних кооперативах. Але навіть в таких випадках голови здебільшого не знають, що потрібно робити для того, щоб контролювати нарахування за спожиті послуги. Для інших будинків, які перебувають на балансі ЖЕО, споживачам потрібно створити будинковий комітет і делегувати протокольно від його імені свого представника для забору показників лічильника.
Для чого це потрібно робити? Справа в тому, що законодавець забороняє тією ж постановою нараховувати плату за опалення зон загального користування (під’їзди, балкони, техповерх, підвал), у тому випадку коли балансоутримувач не здійснив утеплення цих зон. А це в переважній більшості будинків Полтави і досі не зроблено.
Отже, при умові коли споживачі будуть мати свого делегованого представника, можна буде легко знати: скільки гігакалорій будинок по факту спожив за місяць і з цього показника розрахувати скільки тепла витрачено на зони загального користування і на житло співвласників будинку. Для реалізації цього потрібно тільки самоорганізуватися та запросити у балансоутримувача та постачальника технічну документацію будинку, згідно з якою проводяться нарахування за спожиту теплоенергію. Так, це потребує чималих зусиль, які полягатимуть спочатку в процесі самоорганізації, адже часто люди звикли, що хтось за них все буде робити, а також в бажанні розібратися в проблемі. Ще не відкидаємо той факт, що балансоутримувач разом з постачальником всіляко будуть перешкоджати в отримані технічної документації. Але при згуртованості мешканців цю проблему можна буде подолати, бо ця документація, як і будинок, належить співвласникам. До того ж механізм самоорганізації населення через будинкові комітети відкриває можливість контролю за якістю наданих послуг. Так, у разі невідповідності якості послуг відповідно до умов договору постачання, споживачі матимуть можливість зробити відповідний акт-претензію, який в майбутньому може стати підставою для перерахування сплати за послуги.
Однак, щоб все це реалізувати, мешканцям Полтави потрібно нарешті зрозуміти, що потрібно самоорганізовуватись та контролювати монополістів будь-якими доступними та законними методами. Бо саме через пасивність ми, зазвичай, не отримуємо комунальних послуг належного рівня.
, громадський діяч