В рамках проекту «Доступні секретні подорожі» мандрівник на візку відвідав Полтаву

Цими вихідними до Полтави завітав воркаутер, турист, що пересувається на візку, Михайло Нелюбов з Вознесенська, Миколаївської області. У місті він був уперше і про те, куди їде не знав. Такі правила проекти «Доступні секретні подорожі», в рамках якого Михайло і відвідав Полтаву.

Довідково. Доступні секретні подорожі — спільний проект ініціативи «Доступно.UA» та «Секретних подорожей», в рамках якого людям з інвалідністю організовують 2-денні мандрівки. Особливість таких подорожей, що людина дізнається про пункт призначення за день до поїздки або одразу на вокзалі. Учасник мандрівки сплачує п’яту частину вартості квитків і харчується власним коштом. Також йому надається мапа із рекомендованими до відвідування місцями.

Доступно.UA — ініціатива, яка існує в Україні 2 роки та просуває ідею доступності міського простору та повноцінне включення людей з інвалідністю у життя суспільства. Мета учасників — показати, що люди, які пересуваються на інвалідному візку, можуть жити на повну, гуляти містом, відвідувати заходи та заклади як і ті, хто ходить на своїх двох. Вони хочуть показати, куди варто і можна зайти, де можна посидіти скільки захочеш. Якщо ж не можна, то звернути увагу власника, а при потребі — і громадськості — на необхідність покращення ситуації. Проект реалізовується за рахунок благодійних внесків та за кошти спонсорів.

Михайло Нелюбов був не першим, хто відвідав Полтаву в рамках «Секретних подорожей». Першопрохідцем став Дмитро Щебетюк — співзасновник ініціативи, один з учасників шоу «#@)₴?$0» Майкла Щура. Також цього літа у нас побували дві мешканки Кривого Рогу Алла Панькова та Євгенія Морозова-Попова.

Зліва направо: полтавець Євген Асауленко, гості Михайло Нелюбов та Альона Гапоненко, журналістки Дарина Синицька та Анна Морозова, вище: куратор проекту Наталія Павелко, оператор Максим Страшко

Як розповів Михайло, він намагався охопити, здебільшого, центр міста. Прогулявся Каштановою алеєю, вулицею Соборності та, повз театр, дістався до Білої альтанки. Не усі частини були доступними на достатньому рівні (зокрема через поганий стан тротуарів), однак позитивним моментом було те, що деякі тротуари мають пониження, а також наявність наземних переходів (замість тих підземних, що зараз реконструюються).

Турист відвідав у Полтаві такі заклади як «Комора», яка вже має рекомендаційну позначку на мапі «Доступно.UA», піцерію «Челентано», кафе «Testo» та фірмовий магазин «Dominik». Серед них найбільш доступне — «Комора». Має обладнаний туалет та окремий вхід. «Testo» має зручний пандус та простору залу, але недостатньо зручний туалет.

Кафе «Testo»

Фірмовий магазин «Dominik»

Біля будинку Наума Бахмутського

Михайло Нелюбов на вул. Європейській

У художньому музеї ім. М.Ярошенка

Також Михайло побував у краєзнавчому музеї та художньому музеї ім. М.Ярошенка. В обох виникли складнощі через відсутність пандусів, підйомників або чогось на кшталт. Хіба що головний вхід у другому музеї зручніший, бо знаходиться на рівні з тротуаром. Через недоступність для візків Михайлу вдалося відвідати лише перший поверх краєзнавчого музею.

У Полтавському краєзнавчому музеї

Першого поверху також було важко дістатися. Черговий був відсутній і до дверей Михайла донесли двоє хлопців, що були учасниками весільної фотосесії поруч. Далі на східці поклали дерев’яний пандус — занадто крутий, аби воркаутер подолав його самостійно. У якості компенсації туриста запросили до зали унікальних експонатів поза годинами відвідування. Після екскурсії допомогу запропонував чоловік працівниці музею. Він запропонував допомогти піднятися на другий поверх (але вже була пізня година) та попросив записати його телефон на випадок, якщо Михайло надумає відвідати музей ще раз.

Доступно.UA: перевірка громадського транспорта Полтави

Під час перебування у Полтаві Михайло Нелюбов кілька разів користувався громадським транспортом — тролейбусом «Богдан» та автобусом тієї ж марки з низькою підлогою позаду. У кількох випадках водії пропонували допомогу самостійно і відкривали пандуси. Одного разу кондуктор сам запитався, де він виходитиме, аби заздалегідь попередити водія (щоб він під’їхав ближче). Іноді ж кондуктори та водії не звертали уваги на Михайла і йому доводилося користуватися допомогою супроводжуючих чи випадкових людей. Найбільш зухвалою була поведінка деяких пасажирів, які помітили Михайла, але продовжували посадку та висадку з транспорту попри вмовляння почекати.

За словами Михайла, Полтава склала на нього непогане загальне враження. Звісно, є проблеми, на які варто звернути увагу. Як наприклад те, що нові будівлі та заклади зводяться без урахування доступності для маломобільних груп населення. Та все це можна виправити. І збільшення цікавості туристів до міста, зокрема і з інвалідністю, може допомогти у цьому.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»